Шановний Голово! Шановні народні депутати!
Очевидно, що епоха, коли Україна
сповідувала у зовнішній політиці принцип рівновіддаленої наближеності
щодо ЄС і РФ закінчилася. Питання підписання Угоди про асоціацію і
поглибленої ЗВТ фактично є доконаним фактом. Його належить сприймати як
данність. Це вже не рішення лише української сторони. Натомість
домінуючим трендом в нашому політикумі за інерцією все ще продовжують
залишатися заклинання про європейський вибір, необхідність прийняття
низки рішень, сукупність і остаточність яких ніхто толком визначити не
може. На мою думку, вже немає сенсу говорити про Україну до
Вільнюського саміту. Треба говорити про Україну, можливості, виклики і
ризики після підписання відповідних документів. І вибудовувати адекватну
політику. З позицій Голови Комітету з питань національної безпеки і
оборони вважаю за необхідне привернути увагу до безпекової проблеми.
Вона неминуче постане, вже постає практично в усіх вимірах – від
інформаційного до оборонного. Наскільки відповідатиме новій ситуації
позаблоковість України? Чи «працюватиме», як і нині, Будапештський
меморандум? Це – мертвий документ. Які заходи належить вживати для
утримання стабільності і цілісності українського суспільства. Якою має
бути реакція, якими повинні бути запобіжники щодо можливих відцентрових
тенденцій – неминучих і продукованих ззовні. Бо до цього часу переважно
говорилось лише про те, що можна було б очікувати в цьому плані при
входженні у МС. Як уберегтися від неминучого економічного
просідання, остаточної деградації ВПК? Для цього тверджень про
цивілізаційний вибір недостатньо. І особливо важливо: наскільки
далеко піде Росія у заявленій політиці щодо України? Для довідки: між
нашими країнами діє до 700 угод – від міждержавних до регіональних. Важко уявити наслідки, коли дві такі держави увійдуть в смугу конфлікту аж до візового режиму.
Шановні колеги!
Мені бачиться, що ми недооцінюємо ситуації. Діємо в якомусь політичному азарті. А чи залишиться він після Вільнюса? Чи збережеться така конституційна єдність, коли потрібна вже буде надзвичайно складна робота?
Вважаю, що необхідне спеціальне засідання ВР, на якому відбулася б
публічна всеукраїнська розмова на тему: Україна після підписання Угоди
про Асоціацію з ЄС і поглибленої зони вільної торгівлі. Треба зробити
все, щоб рішення, які планується укласти на саміті у листопаді ц.р.
стало рішенням України, українського народу. Лише консолідована позиція
народу і політиків дадуть результат від Угоди з ЄС. Це питання вибору як у 1991 році і відповідальність ВР надзвичайно висока, ключова. Прес-служба Народної Партії
|