Неодноразово ми можемо почути, що насправді такого святого, як Валентин немає. Адже в церковному календарі про нього навіть не згадується, натомість в цей день всі мали б святкувати іменини Трифона. А День усіх закоханих просто придумали креативні закохані люди, аби якось урізноманітнити щоденні сірі будні.

         Однак попри це існують факти, які доказують протилежне. І знайти їх можна саме на Львівщині, у старовинному містечку Самборі. Відтак 14 лютого, сотні закоханих і тих, які хочуть закохатися приїжджають сюди до храму Різдва Пресвятої Богородиці, аби помолитися біля мощей Св. Валентина.

 Виявляється Святий Валентин таки існував. Та ще й був покровителем Перемисько-Самбірської єпархії. І це вже зовсім не вигадки, а справжнісінька правда, про яку засвідчують архівні документи. А от чим саме прославився цей великомученик достеменно не відомо. Однак існує дуже багато різноманітних легенд, які пов’язують Валентина саме із закоханими. Найпоширеніша версія така: Св. Валентина посадили до в’язниці за те, що він таємно давав шлюби, в той час, коли вони були заборонені. Добродій, будучи ув’язненим, зцілив сліпу дочку, одного із наглядачів і та в нього закохалася. Але святий не міг з нею одружитися, бо був священиком. Тому, щоб не завдавати болю дівчині написав їй зворушливого листа, під яким підписався: „Твій Валентин”. До речі, це була перша валентинка.

         У 1759 році прах справжнього опікуна усіх закоханих розкопали на цвинтарі святої Прісцилли у Римі. У Ватикані вирішили передати частину мощей на землю, покровителем якої він був, тобто на Самбірщину. Фрагмент черепа та кілька кісточок закували у невеличку скляну труну, поклали у саркофаг і 13 травня 1759 року доправили на Львівщину. Те, що мощі Св. Валентина не підробка, засвідчують документи, підписані Папою у 1759 році. В  цих документах підтверджено те, що тлінні останки мученика дійсно є автентичними. Разом із мощами до храму Різдва Пресвятої Богородиці привезли  камінь з гробу Св. Валентина та капсулу з миром.

 Довгий час про те, що мощі славнозвісного Святого зберігаються у Самборі, ніхто не знав. Адже  за атеїстичних комуністичних часів, почитати великомучеників було заборонено. Та й свято закоханих на той час не святкували. Але коли традиція почала відновлюватися, священнослужителі Самбора згадали і віднайшли скляний саркофаг. З того часу він завжди на виду у парафіян і зберігається біля правого бічного престолу церкви. А 14 лютого, у День усіх закоханих мощі Валентина виносять в центр храму, щоб всі охочі могли попросити у добродія найважливішого – любові.

         Адже вважають, що ті, хто доторкнеться до мощей святого переживе велике кохання та матиме щасливу сім’ю. І це знову ж таки підтверджують факти. Священнослужитель храму, отець Богдан, розповів, що кілька років тому до церкви приїхала одна туристка з Польщі. Вона довго і щиро молилася біля тлінних останків і просила, щоб Валентин взяв під свою опіку, сім’ю її сина. Повернувшись додому, полячка побачила, що її син та невістка помирилися і далі живуть у злагоді. На знак подяки жінка наступного року привезла до церкви серце, виготовлене із золота, яке там і досі зберігається.

         А окрім покровительства над справами сердечними, Св. Валентин ще й оздоровляє хворих на епілепсію.

         Цього року, 14 лютого самбірська церква Різдва Пресвятої Богородиці, як і завжди, була переповнена мирянами і прочанами. Прийшли сюди і зовсім юні, і вже старші люди. Адже кожна людина і дня не може прожити без любові. Тому, коли відчуває хоч маленький її брак, відразу звертається до Бога та до Св. Валентина з таким щирим і позитивним проханням – подарувати їй кохання. І звісно не почутою вона не залишається. Відвідали цей храм у День всіх закоханих і свято Стрітення Господнього й представники організації Народної Партії міста Самбора.

         „Кожне місто на Львівщині, тай на всій Україні асоціюється з певними подіями, з певними речами або чинниками. Наше місто Самбір є дуже давнє та історичне. І мені особливо приємно, що воно у кожного асоціюється з любов’ю.  Тим воно напевно особливе та неповторне, тим воно притягує. І це дуже позитивний чинник. Адже зараз до нас щоліта приїжджає багато туристів і не тільки з України, а й з Європи. І всі вони обов’язково приходять до мощей Св. Валентина. Особисто я теж, часто заходжу до цього храму. В цій церкві особлива позитивна атмосфера, тут хочеться помолитися” – зазначив голова Самбірської міської організації Народної Партії Михайло Балишин.

         На думку заступника голови Самбірської міської організації Народної Партії Романа Кльофи: „Церква Різдва Пресвятої Богородиці справді особлива. І не лише тому, що тут зберігаються мощі Св. Валентина, а й тому, що тут знаходиться давня чудотворна ікона  Божої Матері. Ви собі уявіть, яка сила у цій церкві! Св. Валентин, який дарує кохання і Пресвята Богородиця, яка оберігає кожного від всього злого. Не дарма, тут час від часу трапляються чуда”.

Наталія Борська