У вівторок 11 жовтня голова Верховної Ради Володимир Литвин відвідав Львів. Високоповажного гостя зустрічали голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк, голова Львівської облради Олег Панькевич, міський голова Андрій Садовий та інші. В аеропорту були присутні голова Львівської обласної організації Народної Партії Богдан Іщук та керівник депутатської фракції Народної Партії у Львівській обласній раді, член виконкому Народної Партії Анатолій Дейнека. Володимир Литвин взяв участь в урочистій академії з нагоди 350-річчя Львівського національного університету імені Івана Франка, провів зустріч із Маршалком Сейму Республіки Польща Гжегожем Схетиною та відповів на запитання журналістів.  

 Одразу після прибуття до міста Володимир Литвин ознайомився з ходом реконструкції аеродрому та будівництва нового терміналу Львівського аеропорту. Під час прес-конференції голова Верховної Ради запевнив присутніх в тому, що будівництво нового терміналу не можна не встигнути завершити вчасно: „Ми не можемо не встигнути. Головне, аби потім не довелося дещо переробляти. Хто має присадибні ділянки, знають, що будівництво неможливо завершити, лише припинити. Я дивлюся далі – як потім використовуватимуться об’єкти, введені до Євро-2012. Насамперед стадіони. Що потрібно зробити, аби споруди були максимально задіяні: не раз у місяць, і не два рази на місяць? Стосовно фінансування будівництва, то ніяких проблем з боку держбюджету немає”.

Перебуваючи у Львові, голова Верховної Ради назвав вирок Тимошенко «неочікуваною очікуваністю» і зазначив:

-         Всі про це багато говорили і сьогодні все відбулося. Ви знаєте, що в парламенті є відповідний законопроект, який стосується гуманізації покарання за економічні правопорушення. Також вносилися законопроекти, які не дістали підтримку на стадії розгляду питання про включення до порядку денного в частині декриміналізації ст. 365. Як відбуватимуться далі події, все буде залежати від того, чи знайдуть компромісне рішення фракції.

Володимир Литвин переконаний, що не слід забігати наперед у цій справі та викреслювати із політичного життя країни Юлію Тимошенко, адже вирок виніс лише суд першої інстанції і будуть апеляції. Також депутати працюють над відповідними законопроектами.

Багатьох цікавило питання можливого об’єднання напередодні парламентських виборів із Партією регіонів. Володимир Михайлович нарікає на те, що через сварки між Ющенком та Тимошенко Україна була відкинути у своєму розвитку на 5 років назад:  

-         Я багато думаю над тим, що відбувається в країні, як у нас організоване життя, як воно має бути організованим. Повірте, наступає такий період, коли думаєш не про себе, а про суспільство, завдяки якому ти певною мірою відбувся. Партія регіонів володіє сьогодні найпотужнішим потенціалом. Можна критикувати цю тезу, і критикують, але це так. Шанс, отриманий після 2004 року для представників двох найбільших політичних сил, було просто сплюндровано. Я знаю, про що кажу, оскільки мені доводилося неодноразово брати участь в різних перемовинах, аби замирити конфліктуючі сторони: президента Ющенка та прем’єр-міністра  Тимошенко. Україна була відкинута в економічному розвитку мінімум на 5 років назад. Нині постає питання: стати осторонь та покрикувати, розповідати про те, що все в країні погано, хоча я думаю, що пробитися в коло критиків практично неможливо. У нас є критики, відповідальні, професійні, але їх надмір. Немає головного: що далі робити?

Зробити ефективні поступи в економічному розвитку Україна зможе лише тоді, коли усі політичні сили об’єднають свої зусилля та скерують їх на благо держави і людей. Також Володимир Литвин нагадав, що 80 % рішень, які приймала тодішня коаліція, були прийняті завдяки підтримці депутатів від Народної Партії:

-         Виходжу з очевидної істини, що Партія регіонів – це реальність, і цю реальність треба сприймати і робити усе, аби направляти країну, владу в річище творення. Ще один момент: Народна Партія, яку я представляю, має багато кваліфікованих людей і я не хочу, аби вони загубилися. Хочу, щоби їхня позиція, моя особиста позиція як людини, що не сприймає крайнощі, була присутня в політичному житті країни. Я повинен враховувати й цю обставину. В сукупності все це призвело до того, що консультації з Партією регіонів, які мали місце з 2007 року, сьогодні активізовані в плані поєднання зусиль. Коли відбувалася підготовка до позачергових парламентських виборів, тоді я працював в Національній академії наук України і ми прийняли рішення йти своєю політичною силою на вибори. Тоді ж було запропоновано співпрацю з Партією регіонів, оскільки всі твердо стояли на позиції, що Народна Партія до Верховної Ради не пройде. Пам’ятаю, що в останню п’ятницю перед голосуванням політики казали про те, аби люди не голосували за нас, бо ми не пройдемо і голоси будуть втрачені. Я переконався у тому, що повернутися в політику неймовірно складно. Практично неможливо. Бо кожен думає, що це за рахунок його політичної сили. Тоді ми все-таки прорвалися у Верховну Раду. Сьогодні ніхто не скаже, що фракція немає конструктивної позиції. З 2007 року по грудень 2008 року 80 % рішень вони (Тодішня коаліція. – Авт.) спромоглися прийняти за підтримки, яку надавала їм фракція, яку я на той час представляв. Ми виходили з того, що якщо рішення потрібне країні і ми це бачимо, то потрібно його приймати.

Голова Верховної Ради не приймає для себе позиції очікування та закликає до конструктивної роботи шляхом компромісів:

-         Я  не знаю, що таке опозиція. Знаю, що таке працювати, що таке вміти відстоювати свою точку зору аргументовано і говорити про своє бачення. Це доволі непросто зробити, бо простіше оголосити війну і з усіма воювати. Вважаю, що війни Україні виключно шкодять. Я завжди намагаюся знайти компроміс. Хоча в нас компроміс сприймають як слабкість. Якщо ми знайдемо порозуміння та компроміс в Україні, налагодимо співпрацю між усіма політичними партіями, кожна з яких будує свою Україну, то Україна здійснить прорив в цивілізований світ.

Володимир Литвин вважає за доцільне не поспішати із включенням законопроекту про вибори народних депутатів до порядку денного Верховної Ради:

-         Наступний парламентський тиждень буде особливо гарячим. Тому буде не до цього закону. В кращому випадку можна розглянути питання про його включення до порядку денного. Вже зареєстрована перед внесенням цього законопроекту законодавча ініціатива трьох депутатів: Тарасюк, Чорноволенко та Коваль, які стосуються виборів до Верховної Ради України. Законопроект, який я розписав вчора на відповідні комітети, визначений як альтернативний до першого законопроекту, що співвідноситься із вимогами регламенту. Виборче законодавство ніколи усіх не влаштовуватиме. Виборче законодавство – це пік політики, концентрація політики. Верховна Рада зобов’язана сама розібратися, і на підставі виключно діалогу прийняти рішення, яке би підтримувалося всією Верховною Радою або принаймні сприймалося нейтрально. Ви знаєте основні параметри документу: змішана система 50 на 50, прохідний бар’єр 5 %, можливість висуватися самостійно (незалежні кандидати), можливість бути і в списку, і безпосередньо на окрузі (якщо людина йде від політичної партії на округ, то рішення прийматиме з’їзд партії). Залишений принцип формування комісій, який був на місцевих виборах. Для мене ключовим є не сам закон, бо довершених виборчих законів немає, а демократична процедура проведення виборчої кампанії і прозорі вибори, об’єктивний підрахунок голосів. Вважаю, що демократичним є те суспільство, в якому не можуть заздалегідь сказати, хто формуватиме наступну Верховну Раду. Прогнози, які є, очевидні.

Цікавилися журналісти й поверненням годинникових стрілок на зимовий час. Спікер пообіцяв ще раз детально вивчити ситуацію:

-         Коли був внесений відповідний проект постанови про перехід на зимовий час, я звернувся до Кабінету Міністрів України із запитанням:” Якщо буде прийнята ця законодавча ініціатива, як це позначиться на економічному господарюванні і що це дасть людям?” Кабмін проінформував, що будуть збитки 300 млн для міністерства паливно-енергетичного комплексу. І більше збитків немає. Уряд підтримує прийняття відповідного рішення. Після прийняття рішення, посипалися докори, застереження і пропозиції. Я роблю наступні висновки. По-перше,  Кабмін повинен виступати єдиною обгрунтованою позицією. По-друге, треба уважно вивчити думку фахівців і  прийняти зважене рішення. Є думки про те, аби зараз треба перейти на зимовий час, а влітку його не скасовувати. Треба все зважити, і якщо рішення було прийнято помилково, то нічого страшного у тому немає, аби визнати помилковість. Зберу ще раз думки усіх фахівців і позицію Кабміну.

Після обіду голова Верховної Ради України взяв участь в урочистій академії з нагоди 350-річчя Львівського національного університету ім.. І.Франка, що проходила в приміщенні Львівського національного театру опери та балету ім. С. Крушельницької. Відповідаючи на запитання журналістів стосовно місця університетів в сучасному житті, Володимир Литвин сказав:

-         Для мене університети взагалі означають все. Університети є показником рівня цивілізованості суспільства. Зараз кожна країна намагається показати велику історію університетів, деякі налічують до тисячі років. Якщо йти за офіційними датами, то найстаріша – Острозька академія, потім – Києво-Могилянська академія, і потім Львівський університет. Ми маємо дивитися на першовитоки університетів глибше… Для мене Львівський університет – це український дух, українська справа. Львівський університет демонструє велику історію європейських цінностей. Довкола університету завжди об’єднувалися люди думаючі, інтелектуали.

У своєму виступі на урочистій академії спікер зазначив, що  університети з’являються там і тоді, де країна потребує вирішення масштабного значення. Основне завдання університету -  втілювати  ідеї  у відкрите суспільство. У глобальному світі роль університету – це центр, що розповсюджує осмислення і символи, демонструє позицію ролі і місця демократії. Від імені Президента  України  та від свого імені Володимир  Литвин вручив нагороди викладацько-професорському  складу та студентам Львівського національного університету ім. І. Франка. Також на урочистій академії  виступив Маршалок  Сейму Республіки Польща Ґжеґож Схетина, який  зазначив: «Багатозначним є те, що 350-річчя Львівського  вузу ми святкуємо спільно. Університет реалізує найглибший зміст, базуючись на цільності».

Мілана Златовіч,

фото автора