Інтерв’ю Голови Верховної Ради України, Голови Народної Партії на радіо «Ера» від 8 вересня 2009 р.

     Якщо Верховна Рада не працює, то який сенс від 450 депутатів, які там постійно створюють цей цирк? 

     Сергій ДОЙКО: Із задоволенням представляю вам високого гостя нашої студії – це Володимир Литвин, голова Верховної Ради України. 

     Я хотів би розпочати з цього тижня з не-роботи Верховної Ради України, тобто блокування продовжується, і цілком логічне запитання – чим все це закінчиться і коли, якщо взагалі закінчиться? 

     Володимир ЛИТВИН: Ми стрімко йдемо до розвалу, розбалансована, розвалена влада, система управління, і тепер на черзі остаточний розвал країни. На превеликий жаль, змушений констатувати це. Я це говорю з величезною прикрістю, якщо хочете, з величезним болем, бо я розумію, що всі ми не святі, я розумію, що політика це цинізм, це в багатьох випадках відсутність совісті і моралі, але є межа, за яку не можна переходити, бо начебто гарний привід для блокування роботи Верховної Ради України вимога підвищити соціальні стандарти. 

     Разом з тим пропозиції, прохання, мої рекомендації: заходимо в сесійну залу, розглядаємо по черзі всі законопроекти з цього приводу, висловлюємо аргументацію за і проти, бо всі ж хочуть підвищити соціальні стандарти. Хто проти людей, особливо напередодні виборів? Напередодні виборів всі готові залюбити народ. І голосуємо. Якщо рішення не прийнято, то тоді будуть бодай формальні підстави заблокувати трибуну. 

     Ні, питання звучить дико: треба позитивне рішення, або ми продовжуємо блокувати трибуну. І пояснити людям нічого не можеш, і зробити нічого не можеш, а разом з тим і спостерігати спокійно не можу, як сьогодні в ім’я досягнення цілей, визначених на вибори, добивають Україну, добивають всі українські політики, вся влада. Я повинен сказати, що не спрацьовує навіть інстинкт самозбереження, бо на руїнах же не буде можливості правити. 

     Сергій ДОЙКО: Володимире Михайловичу, ви не вперше очолюєте Верховну Раду…

     Володимир ЛИТВИН: Вдруге .

     Сергій ДОЙКО: Коли цього разу ви стали головою парламенту, ви собі уявляли, з чим вам врешті доведеться стикнутися, бо ви є фігурою, як один політик говорив, не першою, але і не другою, а тим не менше, це складна ситуація. От як ви її перетравлюєте, якщо хочете? 

     Володимир ЛИТВИН: Справа в тому, що я не думаю, що сьогодні потрібно говорити про мої відчуття, мої переживання, людям це не потрібно. Вони хочуть бачити роботу і результат. Я кажу відверто, що я не сподівався, що будуть відбуватися такі події. Я виходив з того, що можна не погоджуватися з тими чи іншими рішеннями, пропозиціями, для цього є можливість виступити, аргументувати свою позицію, можливо навіть підійти до трибуни, висловити свій протест, можливо навіть вдатися на певний період для того, щоб продемонструвати вищу міру свого незадоволення і своєї незгоди блокуванням, але це може бути півгодини, година, але це не може перетворюватися в систему, тим паче в систему, за якої немає жодної логіки.

     Я ще раз хочу сказати, що я пропоную: заходимо в сесійну залу і розпочинаємо розглядати законопроекти. Натомість чую, що лідер ПР з Житомира говорить про якийсь цинізм, про те, що я в тому числі не хочу розглядати ці закони. Так можливо треба виконати своє головне призначення і свою функцію? Зайти у Верховну раду, дізнатися, про що йде мова і очолити свою фракцію, щоб вони сіли на місця і спокійно натиснули кнопки за закон про підвищення соціальних стандартів.

     Більш того, я запропонував: якщо сьогодні є твердження, а вони мають місце, про те, що тиск чиниться на депутатів, давайте проведемо голосування з цього приводу в таємному режимі. Кожен депутат хай із своєю совістю порадиться і натисне кнопку за, проти чи утримався. І тоді побачимо, які є рішення. Але якщо рішення і при такому підході не буде, тоді блокуйте трибуну, бо у вас бодай тоді буде пояснення того, з яких причин блокується трибуна. 

     Сергій ДОЙКО: Володимире Михайловичу, от дуже суттєвий момент поясніть, будь ласка, оскільки представники ПР, які беруть участь в наших передачах, як раз закидали представникам блоку Литвина в парламенті, що ніби була домовленість, що блок Литвина підтримає оце підвищення соціальних стандартів, а потім раптом щось сталося, що їм незрозуміло, і ваші колеги відмовилися голосувати за.

     Володимир ЛИТВИН: Справа в тому, що ми і я особисто – ну, я ж не ворог ні людям, ні собі – проголосували, і цей закон був прийнятий в першому читанні, але коли ставили на друге читання цей законопроект, засідання вів мій заступник, і коли за нього проголосували всього-на-всього 200 людей, поспіхом було оголошено, що законопроект відхилено. Якщо йти за регламентом і дотримуватися закону, то якщо законопроект відхилено, він може розглядатися на наступній сесії. Але, розуміючи чутливість цієї теми, насамперед розуміючи, що люди сьогодні не можуть вижити на тому рівні, я погодився – давайте знову розглядати законопроект, давайте будемо його розглядати, не дивлячись на певні порушення, бо нам треба прийняти документ для людей. Але з однієї умови: заходимо в залу і голосуємо.

     Скажіть, будь ласка, якщо сьогодні ця пропозиція звучала зранку, якщо я говорив про це в понеділок, але на моє прохання розблокувати трибуну, щоб я принаймні пояснив депутатам пропозицію, яка полягає в тому, що треба розглядати ці законопроекти і голосувати, намагатися знайти порозуміння, щоб була підтримка щодо цих законопроектів у залі…

     Сергій ДОЙКО: Ну, порозуміння немає, як ми бачимо, правда? 

     Володимир ЛИТВИН: Разом з тим я хочу наголосити, що є законопроект народного депутата Зарубінського, члена моєї фракції, і відповідно до регламенту цей законопроект повинен розглядатися першим. Так я звертаюся до представників ПР і кажу, що ви ж підтримайте нашого колегу, ми ж говоримо, що нам потрібне рішення, а не авторство щодо цього рішення. Вони кажуть «ні, тільки наш». Я говорю: якщо ми підтримаємо один одного, то давайте ми проголосуємо… не набирає необхідної кількості проект Зарубінського, переходимо до наступного законопроекту, і там вже набираємо голоси. Але вони кажуть «ні, тільки наш і тільки так, як ми сказали, повинно бути» і не дають можливості голосувати і саме при такому підході.

     Більш того, я вважаю, що нам одночасно треба прийняти проект рішення про мораторій на підвищення комунальних тарифів, рішення парламенту про регулювання цін на основні продукти харчування, це також потрібно. Ми можемо скільки завгодно піднімати соціальні стандарти, а ціни будуть їх випереджати. Більш того, при такому підході ціни будуть рости значно більше, і люди втратять більше, ніж втрачають сьогодні. 
     Плюс ще одне рішення: йдеться про те, щоб заборонити рішенням Верховної Ради зупиняти виробництво, скорочувати людей, відправляти їх у відпустки, щоб підприємства працювали, щоб власники підприємств розуміли свою відповідальність. Тому я пропоную – давайте розглянемо всі ці рішення, давайте спільно підтримаємо і приймемо рішення для людей. Кажуть «ні». 

     Сергій ДОЙКО: А чому кажуть «ні», от як ви думаєте? От я сьогодні читав, погоджувальна рада проходила, і яка була перепалка – ну, принаймні так ЗМІ її описували – між вами і панами Єфремовим і Харою, то якщо так погоджувальна рада проходить, то що ж тоді на вихлопі в залі? А маємо те, що бачимо.

     Володимир ЛИТВИН: Висновок очевидний: потрібна декларація і демонстрація турботи за людей, але водночас не потрібно прийняття рішення. Чому? Бо розрахунок очевидний: ми ж завтра прийдемо до влади і ці стандарти не зможемо реалізувати. Так зараз перед виборами ми людям розкажемо, що ми їх любимо, що ми пропонували, але нас не підтримали, а коли ми здобудемо владу, ми про них забудемо. Іншого пояснення практично немає. 

     Сергій ДОЙКО: Так люди ж не забудуть, вони-то можуть забути, але люди…

     Володимир ЛИТВИН: На превеликий жаль, люди в нас забувають, бо в нас коли при владі, то всі виходять з міркувань державних, а не людських інтересів, а от коли владу втрачають, одразу згадують про людей. Так і по всіх інших питаннях: коли при владі – вступають до НАТО і ЄС, тільки владу втратили, відразу виступають проти НАТО і за дружбу з Росією. Коли при владі, забувають про мовну проблему в країні, коли владу втрачають, відразу починають говорити про дві державних мови. 

     Я не дискутую щодо змісту цих питань, але мова йде про те, що треба ж демонструвати послідовність, а якщо є незгода з моєю позицією, з тим, що я говорю, я пропоную – давайте публічно будемо обговорювати ці питання і тоді насправді буде видно, хто дійсно хоче прийняти ці рішення, а хто просто прагне перманентних політичних потрясінь. 

     Сергій ДОЙКО: Володимире Михайловичу, отут вашу ініціативу з точки зору громадянина і виконавця, ну от мене, я не можу по-іншому трактувати, як абсолютно справедливу. Якщо люди не працюють, ну от якби мене тут зараз не було, то хто б мені заплатив за цю роботу, якби я зараз тут з вами не сидів і не вів цю передачу? Чому ж тоді така критика на вашу ініціативу з приводу того, що коли депутати блокують, а це нібито і не працюють, тому що результату немає, рішень немає, то за що ж тоді платити їм зарплату? А скільки вже критики пішло на цю ініціативу, що майорить весь Інтернет. Ваш коментар, ваше ставлення щодо цього.

     Володимир ЛИТВИН: Справа в тому, що я розумію, що мені дякувати за це не будуть, але разом з тим люди мене запитують про те ж саме, що ви говорите. Людина мені каже: якщо я приходжу на виробництво і не працюю, мені ж ніхто не нараховує зарплату. Якщо комбайнер сідає на комбайн і не працює, або тракторист приходить і не працює на тракторі, йому ж зарплату не виплачують…

     Сергій ДОЙКО: Та ще й штрафануть, розумієте? 

     Володимир ЛИТВИН: Тому я логічно підписав рішення, що в той момент, коли засідання Верховної Ради не розпочинається або воно блокується після початку роботи, то зарплата не виплачується. Я не бачу підстав для шаленої критики. Треба просто працювати, бо ніде в жодному законі не написано, що Верховна Рада не повинна працювати, а якщо вона не працює, то автоматично не отримує зарплати депутат. Чому це викликало такий гнів і обурення, погрози звертатися до суду і таке інше, я не розумію. Верховна Рада може відмінити розпорядження голови Верховної Ради, тому якщо не згодні, хай вносять відповідний проект постанови (я хотів би побачити, хто буде автором цього документу) і голосують. Якщо і це їх не влаштовує, вони можуть мене звільнити з посади голови парламенту. В них є широкий діапазон дій з цього приводу. 

     Сергій ДОЙКО: А ви не боїтесь, що так воно і може бути?

     Володимир ЛИТВИН: Якби я боявся, я б про це не говорив, але скажіть, будь ласка, як можна спокійно спостерігати… от я сьогодні звертався до своїх колег, до керівників комітетів із запитанням: як ви відчуваєте себе від того, що Верховна Рада не працює? Чи є у вас підстави для гордості говорити, що ми виконуємо своє призначення? Не працює. Які ще можна запропонувати компромісні варіанти? Я кажу, що готовий будь-які ставити на розгляд Верховної Ради. 

     Сергій ДОЙКО: Ну, ви вже багато чого пропонували, а ще якийсь набір у вас є? От просто цікаво почути.

     Володимир ЛИТВИН: Ну, який може бути набір? Треба просто заходити і працювати.

     Сергій ДОЙКО: Ну, це один набір, але ж він не спрацьовує. 

     Володимир ЛИТВИН: А який ще можна? Роздягтися і танцювати перед Верховною Радою України? Які ще можуть бути пропозиції? Має бути розуміння, має бути оцінка людьми. Але я розумію, сьогодні людям всукали видовище замість хліба. Розумієте, все зводять не до того, які рішення потрібно прийняти, що зробити, щоб економіка жила, а хто на кого що сказав, хто гучніше заблокував, хто цинічніше один одного обізвав. Я не сприймаю ці заочні обміни критикою. Якщо є питання, будь ласка, я готовий до будь-якої дискусії, до будь-якого діалогу, в тому числі з провідниками фракцій, які блокують, не розуміючи чого, Верховну Раду України. Готовий, будь ласка. 

     Сергій ДОЙКО: Володимире Михайловичу, якщо це йде ззовні якесь втручання, якийсь вплив, такі от речі? Ну, те, що це ПР вигідно, це я читаю і паро це чув, а от чи вигідно це президенту? Вже і про це починають говорити і писати. Президенту який зиск від того, що Верховна Рада не працює? 

     Володимир ЛИТВИН: Мене менше всього цікавить, кому це вигідно, в мене менше всього є бажання критикувати чи-то ПР, чи-то БЮТ. Я відстоюю одне і відстоював: якщо є інститут держави, він повинен працювати ефективно.

     Сергій ДОЙКО: А якщо не працює? 

     Володимир ЛИТВИН: А якщо він не працює, то такий інститут не потрібен. Я запропонував: напишіть заяви про складення повноважень – не подобається. Давайте приймемо рішення про саморозпуск Верховної Ради – не подобається, кажуть, що це не правова пропозиція, це якісь забаганки Литвина. Але скажіть, будь ласка, чим пояснити, в які правові норми вкладається отака зухвала поведінка на всю країну, коли люди замість того, щоб успокоїтися, що хтось там думає про них, приймає рішення, прилипли всі до екранів і запльовують ці екрани? Яка правова підстава? 

     Зараз мене критикують на знищення, за те, що я не підписую закони і не оприлюднюю їх, до яких президент застосував право вето, а Верховна Рада подолала вето на ці закони. 

     Сергій ДОЙКО: Ну, це ви оголошували, що не будете цього робити. 

     Володимир ЛИТВИН: Я відповідаю: шановні колеги, якщо Верховна Рада не працює, значить не працює повноцінно і голова Верховної Ради. Чи ви вважаєте, тут, де вам вигідно, вимагати від нього виконання своїх повноважень, а там, де це вам не вигідно, демонструвати таку лінію поведінки? Мабуть підхід повинен бути однаковий.

     Сергій ДОЙКО: Сьогодні на брифінгу лідер фракції БЮТ Іван Кириленко сказав, що можливо краще б взагалі депутатам роз’їхатися по округах і займатися тим, чим вони в цей політичний період часу мають займатися, тобто агітацією. Ну якщо Верховна Рада не працює, то який сенс від 450 депутатів, які там постійно створюють цей цирк? Повірте мені на слово, вже і журналісти ходять туди – вибачте, я не хочу образити парламентарів і Верховну раду – як в цирк: подивитися, послухати, посміятися. 

     Володимир ЛИТВИН: А скажіть мені, будь ласка, а який сенс, якщо Верховна Рада не працездатна, не працює, в прийнятті такого хитрого рішення – роз’їхатися для роботи в округах? З чим поїдуть депутати в округи? 

     Сергій ДОЙКО: А з чим їздять? 

     Володимир ЛИТВИН: Що вони скажуть людям? Людям потрібні не депутати, а рішення, які мають приймати депутати. Якщо вони не приймають рішення, а будуть їздити і розказувати людям, що вони зроблять аж потім, а людям треба жити сьогодні, а не завтра. Більш того, мене дивує практика, коли в пленарний тиждень, коли Верховна Рада має працювати, депутати, їх лідери роз’їжджають по всій країні і агітують за себе за державні кошти. Я думаю, що вони тиждень могли б посидіти у Верховній Раді, якщо не попрацювати, то посидіти, і мабуть знати реалії, а не виказувати здалеку свою точку зору про цинізм, про не-роботу і таке інше. Прийдіть, виступіть, аргументуйте, запаліть своїх прихильників, переконайте інших, дайте можливість приймати рішення. Це що, відповідальність? Це що, позиція? 

     Сергій ДОЙКО: Коли ви говорите, що агітатори їздять і агітують або кандидати їздять і агітують, а людям треба результат і рішення, то вибачте, але я не можу не поцікавитися, а що ж ви тоді людям розповідаєте? От ви так само народний депутат і так само будете балотуватися в президенти. Так про які ви тоді результати розповідаєте людям, чи ви лише говорите про якісь перспективи? 

     Володимир ЛИТВИН: Справа в тому, що ви прекрасно розумієте вразливість моєї позиції, і я це добре усвідомлюю і відверто говорю, бо коли зустрічаюся з людьми, люди не хочуть нічого слухати. Саме тому оці зустрічі з людьми по суті справи спонукали мене приймати рішення про заборону виплати зарплат. Разом з тим я знаю і відчуваю позицію людей, але я роблю це в той тиждень, коли Верховна Рада України має працювати в округах, має працювати серед людей, з місцевим депутатським корпусом. 

     Водночас під час цих зустрічей я беру масу звернень людей, які не бачили два роки депутатів, бо я їжджу по глибинках і намагаюся, наскільки це можливо, розглянути ці листи, допомогти людям, допомогти обстежити дитину, прооперувати людину. Я щасливий, коли після кожної такої поїздки вдається допомогти трьом і більше людям, а бодай навіть одній людині, бо я переконаний, що дуже просто любити всю Україну, але набагато складніше допомогти одній людині. Люди знають, яку масу листів я із собою везу до Києва, і кожній людині, навіть якщо не можу вирішити ту чи іншу проблему, я обов’язково напишу листа, що я бачу вашу проблему, але в силу різних обставин на цей час ваша проблема не може бути розв’язана. 

     А люди, які апелюють до суду, які не можуть вирішити земельних питань, я вже не кажу про роботу, про пенсію. Часто ж справедливість торжествує. Я хочу сказати, що за моїми оцінками, десь в межах 30% тих звернень, які я отримую, листів, заяв, вирішується позитивно, і я вважаю, що це дуже добре. Але якби я не спілкувався з людьми, не було б і цього результату. 

     Сергій ДОЙКО: Володимире Михайловичу, абсолютно вірно, і в будь-якій структурі, в будь-якій організації так відбувається, що провина за організацію чи не-організацію роботи покладається потім на голову, на керівника, на людину, яка очолює. Чи може отака ситуація з Верховною Радою на вас подіяти негативно в тому плані, що скажуть, мовляв, Володимир Литвин голова Верховної Ради, а організувати роботу цієї Ради він не зміг? 

     Володимир ЛИТВИН: Можуть, і очевидно покладають люди, і я їх добре розумію в цьому плані. Я ж не буду кожній людині пояснювати, та це і не потрібно. Верховна Рада це колектив з 450 людей, і кожен з них є рівним, і я є одним з 450 депутатів, якого обрали для того, щоб він організовував проведення засідань парламенту. Я не можу застосувати, окрім того, що я сказав (та й те ставлять під сумнів), в частині припинення виплати зарплати, я не може застосувати зовсім жодних інших санкцій, як це робить, скажімо, директор підприємства чи прем’єр-міністр, чи президент. Я умовляю, я пропоную, а вони мені говорять, що вони народні представники, за них проголосували 30% людей, а за мене проголосувало 4%, тому вони будуть диктувати умови. Тут є складнощі, хоча я розумію свою відповідальність. Коли я погодився в грудні минулого року очолити Верховну Раду, тоді вдалося нормалізувати ситуацію, Верховна Рада запрацювала, а після того, я думаю, в декого виник переляк, бо я вільно чи невільно зруйнував їхні плани, щоб не діяла влада в Україні взагалі, а був повний хаос і протистояння. У нас країна тримається на хаосі. Певний час вдавалось цьому запобігати, а зараз чергова спроба повернути її на той же рівень. 

     Сергій ДОЙКО: Оскільки ми вже поговорили про ситуацію в парламенті, хотілося б, звичайно, щоб вона якось розрулилася, якщо хочете, але от щодо ситуації з гривнею. Тема турбує людей, дійсно непокоїть, але бог його знає, яка завтра буде ситуація з курсом, а це і ціни, і таке інше. Хто в цьому винен? Це НБУ, це уряд, це спільно, це президент? Цікаво було б почути ваш погляд на це питання. 

     Володимир ЛИТВИН: Винні президент, кабмін і Верховна Рада і НБУ, звісно, бо проблема стабільності національної грошової одиниці, гривні, залежить від сукупності чинників: від економіки, від соціальної сфери, від рівня політичної стабільності, а головне – від професійних дій влади, від совісті. Ви прекрасно розумієте, що на пожежі не грабують, а коли сьогодні країна переживає не найкращі часи, і в той же ас спостерігається те, що можна назвати мародерством, то це в сукупності призводить до того, що падіння, яке є, буде продовжуватися. 

     Я не хочу і не вважаю за потрібне нагнітати тут пристрасті, бо це дуже чутлива сфера, але я переконаний, що відповідальність за це несуть всі, хто сьогодні асоціюється з владою…

     Сергій ДОЙКО: І ви в тому числі?

     Володимир ЛИТВИН: Так я ж сказав: Верховна Рада. Бо не можна ж безкінечно слухати питання, давати оцінки. Якщо вже оцінку дали, то вона повинна бути реалізована. А водночас треба, щоб не падала економіка. 

     Сергій ДОЙКО: Володимире Михайловичу, чому я заговорив за гривню і за ситуацію в банківській сфері, тому що, готуючись до нашої програми, побачив інформацію, що в секретаріаті президента вже прогнозують складнощі з виділенням наступного траншу кредиту МВФ. Я просто до чого все це веду? Хтось прогнозує, що ми ось вже з дна піднімаємось, з кризи виходимо, хтось говорить, що 2011-2012 рік, а мені цікава ваша позиція: ми скільки ще в цій кризі будемо і хто ж нас або що з цієї кризи витягне? 

     Володимир ЛИТВИН: Справа в тому, що, як мені видається, ми вже 18 років у кризі, і це для нас вже таке звичайне буденне середовище. Ну скажіть, будь ласка, наші люди жили нормально?

     Сергій ДОЙКО: Як сказати, хтось може і жив нормально. 

     Володимир ЛИТВИН: Я кажу про людей. 

     Сергій ДОЙКО: Але ж вони теж люди, Володимире Михайловичу.

     Володимир ЛИТВИН: То особливі люди, вони геніальні, у них в руках опинилася вся державна власність і все таке інше. Відносно того, де ми знаходимось, я думаю, що ми ще летимо. Що нас очікує? Я думаю, що при такому підході нас очікує набагато складніша ситуація. Невипадково я звертався неодноразово відкрито, публічно, що давайте ми не будемо перегукуватися через екрани, через телебачення, не будемо давати заочно один одному оцінки, проведемо спеціальне засідання, або як завгодно це назвіть, з оцінкою всього, що відбувається в країні. 

     Я розумію, що одні не довіряють президенту, інші – уряду, треті – парламенту, четверті – опозиції. А я пропоную, щоб цю доповідь зробили вчені, і доповідь має бути під такою назвою: «Соціально-економічне становище України, його наслідки для народу і держави». Щоб вони сказали правду, де ж ми знаходимось – летимо, чи окопуємось на дні, чи вже ударилися об дно цієї кризи …

     Сергій ДОЙКО: Щоб говорити правду, треба знати реальну ситуацію. Наскільки вчені, наскільки ці дійсно фахові люди знають оці всі тонкощі? 

     Володимир ЛИТВИН: Знають. 

     Сергій ДОЙКО: Знають? 

     Володимир ЛИТВИН: Знають, бо вони оперують виключно фактами. А після того скажемо, що ж нам належить робити, а після того скажемо, хто це буде робити, а після того скажемо, що для цього потрібно, які рішення треба прийняти, щоб цю роботу організувати. Але при цьому дамо відповіді на ключові питання: зарплати, робота, пенсії, тарифи, основний набір продуктів харчування і медичного забезпечення. ФІ визначимо тут базу, нижче якої держава не опуститься з врахуванням складної ситуації. Водночас визначимо, які соціальні стандарти повинні бути для людей. 

     Я вважаю, що це серйозна відповідальна розмова. Не намагання сподобатися на годину, а це буде те, що потрібно для країни, і будемо діяти – але і цього не хочуть. 

     От ви мене питали на початку передачі, які ще є в мене пропозиції і компроміси, так от це ще одна пропозиція. Треба ж рухатися. 

     Сергій ДОЙКО: Я запитував чи ще вони у вас є, тому що ви вже і так ніби все використали як би…

     Володимир ЛИТВИН: А в нас демонстрація зловтіхи. Це мені нагадує пожежу, коли частина людей бігає, гасить цю пожежу, а інші стоять осторонь, клюють насіння, цигарки палять і кажуть: не повні відра води несеш, не біжиш, не туди воду виливаєш, і радять, як потрібно гасити цю нашу загальнодержавну пожежу. Це неприйнятно, це аморально. 

     СЛУХАЧ: Добрий день. Євген, Суми. Шановний Володимире Михайловичу, ви не хвилюйтеся. Вас люди в діях, які ви зараз вживаєте, підтримують повністю 90%. Чому я так кажу? Коли радіо «Ера» запитала в людей, чи ПР воду мутить, чи за народ, 90% людей сказали, що ПР мутить воду, і тільки 10% - що вона за народ. Подзвонили 300 чоловік. Я не знаю, чому «Ера» це опитання чи як припинила. 

     І наступне. ПР розуміє, що вона втрачає владу назавжди, тому що так робити, так жити не можна. Корупцію треба ліквідувати і можна….

     Володимир ЛИТВИН: Я дякую вам за таку постановку питання. Повірте, сьогодні як ніколи я відчуваю потребу в підтримці, в доброму слові і в пораді людей. Ваші слова будуть мене наснажувати, щоб я більш наполегливо діяв, шукав можливості для того, щоб ми не працювали проти своєї країни, проти свого власного народу, бо ми маємо дику ситуацію: здавалось би, влада повинна працювати для людей, а виходить все навпаки. 

     Сергій ДОЙКО: І наскільки вас вистачить, Володимире Михайловичу? 

     Володимир ЛИТВИН: Мене вистачить, запас міцності в мене великий, я ж не ламаюся, як ви бачите. 

     СЛУХАЧКА: Доброго вечора. Пенсіонерка Галина, Київська область. Я дуже хотіла б, щоб мені підвищили пенсію, але я обійшлася би без неї, якби я бачила, що Верховна рада працює і приймає закони, за якими було б легше жити моїм дітям і внукам…

     Сергій ДОЙКО: Пані Галина, але ж підвищення пенсій це так само легше жити за логікою.

     СЛУХАЧКА: А коли я сьогодні бачу лише декларацією прав людини, а на самому ділі просто пробитися, щось добитися, свої права захистити ніде не можна – ні в суді, ні в міськраді, ні в якомусь там земельному управлінні. 

     Володимир ЛИТВИН: Я дякую вам за вашу позицію, щиро дякую, бо ваша отака лінія, якби була присутня в тих, хто повинен сьогодні виступати уособленням України, я думаю, в нас не було б проблем. Я абсолютно згоден, що сьогодні нікому немає справи до людини. Саме тому я стою на тому, що нам треба припинити загальні розмови і чітко знати проблеми і біди кожної людини. Відповідно до цього треба організувати життя, щоб кожна людина була запитана, почута, підтримана , щоб були створені можливості жити. Це дуже важко і складно, але я кажу, що особливо в такий скрутний період влада повинна знати, скажімо, який розмір взуття в людини і який мозоль йому пече. Треба створити умови, щоб кожна людина почувала себе спокійно і затишно і знала, що за нею стоїть велика сила, ім’я якої держава. На превеликий жаль, я повинен сказати, що оця проста істина, навколо якої я б’юся як рибина об лід, поки що не почута і не підтримана. Але я буду діяти за принципом, що вода камінь точить.

     СЛУХАЧ: Добрий вечір. Скажіть, тільки відверто, от в цей час чи нам потрібен Євро-2012? Якщо так, то що в цьому буде корисного, окрім іміджу країни, в який ми хочемо вкинути цілу купу грошей і надрукованих і всяких, зараз викручуємо руки НБУ, щоб він друкував гроші? От економічно чи це вигідно? 

     Володимир ЛИТВИН: Я дякую вам за запитання. Якби не було вигідно проводити в себе такі заходи, я думаю, що країни так затято не боролися б за це. Чому вони борються за те, щоб в них проводилися такі чемпіонати? Бо це величезні вливання в економіку. Це величезний наплив туристів, величезні прибутки, які дозволяють покращувати життя в країні. Тому на моє глибоке переконання, зрозуміло, що це потрібно, але це потрібно, щоб стимулювати в країні розвиток економіки, будівництво, будівництво доріг, інфраструктури, щоб будували наші люди, а не так, як в нас дороги будують македонці, турки і представники інших країн. 

     Коли виділяли ці кошти, коли голосували, ви знаєте як і в який спосіб, за прийняття відповідного рішення, щоб додатково виділити 10 мільярдів, я виступав і наполягав на тому, щоб передбачити, щоб ці кошти виділялися на роботу українських організацій будівельних та інших, щоб наші люди працювали і заробляли відповідні зарплати.
Друге, щоб встановити систему контролю, щоб гроші виділялися на конкретні об’єкти і контролювалися витрати кожної копійки, хоча є великі застереження з приводу того, в який спосіб через НБУ виділятимуться ці кошти. Тут є небезпека зриву в інфляції, але якщо буде забезпечений контроль, якщо будуть працювати українські структури, то ми, звісно, від цього отримаємо величезний плюс.

     Ще один позитив, зрозуміло, що в очах світу ми хоча б таким підходом через такий захід отримаємо кращий імідж. 

     СЛУХАЧ: Здравствуйте. Алексей, Киев. Владимир Михайлович, почему вы, как глава парламента, до сих пор не подняли вопрос о том, чтобы наши политики прекратили развивать и эксплуатировать региональные комплексы? У нас на самом деле единая страна и унитарная страна, а фактически мы превращаемся потихоньку в какую-то развалину, в федерацию. 

     Володимир ЛИТВИН: Я вам искренне благодарен за такой вопрос. Я неоднократно выступал, говорил и предлагал, чтобы мы не педалировали тему региональных отличий. Более того, я стою на том, что региональные отличия должны быть превращены в наш плюс, чтобы мы знали специфику возможностей каждого региона и создали политику, которая способствовала бы развитию Украины. Вы знаете, что из противоположностей всегда можно получить прекрасный результат.

     К большому сожалению, перед выборами у нас пытаются заручиться поддержкою людей того или иного региона, посчитав, сколько будет процентов голосов, и наступать на чувствительные темы для того или иного региона. В частности по вопросам языка, НАТО, отношений с Россией и так далее. Я убежден, что это тупиковая политика, которая может привести к центробежным тенденциям и развалу страны. Я категорически выступал и выступаю против таких подходов. 

     Сергій ДОЙКО: Пане Володимире, цього разу так саме буде? Оці чутливі теми так само будуть порушуватися і дробити, ділити, бомбити, давити і душити наше суспільство і державу? 

     Володимир ЛИТВИН: Вони вже знову винесені на вістря. Справа в тому, що коли немає хліба, намагаються дати видовища у вигляді постановки таких питань, щодо яких людина зневірена, яка перебуває в збудженому стані, реагує дуже швидко, я б навіть сказав реактивно. Таким чином намагаються оцю реактивність обернути на свою користь. Після виборів про це забувають, але розбурхане суспільство в стан спокою приходить дуже тривалий період. 

     Сергій ДОЙКО: Пане Володимире, я дуже дякую вам за участь в нашій передачі.

Радіо «Ера» від 08.09.2009

http://radioera.com.ua/eranews/?idArticle=18068