|
На вихідних у Львові вдруге відзначали Свято сиру та вина. Придбавши
вхідний квиток за 25 гривень, можна було безкоштовно почастувати келихом вина
та органічними козячими сирами. Щодня на Святі сиру та вина гості могли
відвідати Ярмарок сирів та вина, на котрому були представлені як
найрізноманітніші сорти сирів та вин, так і вишукані страви з сирами.  Цьогорічне Свято сиру та вина стало наймасштабнішим заходом.
Яких тільки сирів не було на ньому: натуральні козячі сири, італійські «Grana
Padano» та «Parmegiano Reggiano», вітчизняні. Загалом було представлено понад
60 видів сиру. Вина від закарпатських виноробів, від виноробів з Криму, від
Одеських регіонів. Відрізнявся Ярмарок свята і розмаїттям кухні до вина: сирне
фондю, сирні коники, різотто в пармезані від пастерії «Bianco Rosso»,
французьке Лардю від козиної ферми «Fromages D’Elise», кава з пармезаном від
кав’ярні «Kredens», Бессарабська кухня від винороба Івана Плачкова, традиційні
страви української кухні та багато іншого – справжнє свято для гурманів.
Насолоджуватись сиром, вином і стравами до вина гості мали можливість на
справжніх винних бочках, що на святі виконували функцію столиків. Антураж
створювали тюки з соломи.
Другий день свята був присвячений спорудженню гігантського
десерту – сирнику. Кондитери кав'ярні «Світ Кави» та «Цукерня» випікали його за
давнім віденським рецептом і складався із 40 заздалегідь спечених сирників.
120-кілограмовий десерт розійшовся за лічені хвилини. Кондитери кажуть, то
подібного велетня випікали вперше. На нього витратили 80 кг сиру, 800 яєць та
20 кг масла. „Ми виготовили сирник за віденським рецептом. Цей сирник не має
основи. В Галичині багато господинь печуть сирники на різних основах із тіста.
Віденський класичний сирник, складається виключно із сиру, яєць, масла,
родзинок та цукатів”, - розповіла кондитер Світлана Роман. До слова, вшанувати
сирник вирішили не випадково.За словами історика Ілька
Лемка, до 1939 року на Галичині кожна дівчина, котра збиралася виходити заміж,
мала скласти своєрідний кулінарний іспит – спекти смачний сирник.
Постійно учасником святкувань та частувань є фермер
Бернар Віллем з Бельгії, який 11 років розводить кіз та виготовляє сири на
Львівщині за французькими та бельгійськими рецептами. На його фермі 600 кіз.
Цього вистачає, аби щодня виготовляти 200 кг вишуканого сиру семи сортів. За
його словами, в Україні дуже мало видів сирів, а от в Бельгії налічується аж
500 різних сирів. «Гадаю, що через політичні та соціальні процеси більшість старовинних
рецептів українських сирів було втрачено. Зараз в Україні є лишень кілька
сирів, і то, зроблені індустріально, тобто на заводі. Я мешкаю з дружиною
Марією в Україні вже 11 років. Як хобі організував козину ферму та почав робити
класичний сир. Потихеньку ми виходимо на широкий український ринок. Бачу, що з’являються й
інші виробники сирів. За кілька років не буде потреби в експорті сирів ані з
Франції, ані з Бельгії, ані з-за кордону», - сказав пан Бернар.
Фронтмен гурту „Плач Єремії” Тарас Чубай разом із
ресторатором Вардкесом Арзуманяном навчав усіх охочих смажити стейки. "Це м’ясо, яке, ще раз нагадую, великої товщини і правильно засмажене, при
правильній температурі. Правильна температура в нас сьогодні є понад 300
градусів. Ми намагались її досягнути і майже досягли”, - прокоментував процесс
приготування зіркової страви Тарас Чубай. Під час спілкування музикант
зізнався, що його діти полюбляють татові страви та надають їм перевагу.
За словами організатора Андрія Сидора, свято
започаткували у Львові не випадково: „Кілька сотень років тому місто славилося
своїми виноградниками. Тут була навіть власна Гільдія виноробів. За 5-10 років
Львів відродить колишню славу столиці сира та вина. Якщо не робити таке
свято, то Львів й надалі не матиме відношення ані до сиру, ані до вина.
Найближчим часом у нашому місті відкриються винні кафе та бари, магазини та
підвалів. Стосовно бюджету свята, то він перевищує 300 тис. гривень – частково
спонсорська допомога, більша частина надійшла з продажу квитків”.
Як
зізнався один з відвідувачів Свята, керівник секретаріату Львівської обласної
організації Народної партії Ігор Матвієнко, він надає перевагу твердим сирам.
„Люблю традиційний твердий сичужний сир „Гауда”, „Радамер”,
російський. Раніше дуже смачним з кисло-солодким смаком був костромський сир.
Проте найбільше мені смакує наша бринза. Позитивним є той факт, що все більше
вітчизняних та місцевих фермерів виготовляють не лише смачний сир, але й
конкурентноспроможний із імпортованими аналогами. На святі я побачив найширший
вибір смачних сирників від різноманітних виробників. Дуже зручно користуватися якісними
вітчизняними напівфабрикатами та у такий спосіб урізноманітнювати своє родинне
меню”, - поділився Ігор Матвієнко.
МІЛАНА ЗЛАТОВІЧ,
прес-секретар Львівської обласної організації Народної Партії,
фото автора
|
