  
Я не втомлююсь дивувати
людській жорстокості, яка з легкістю дозволяє совісті залишати своїх
чотирилапих друзів на вулиці, а водіям – з необережності збивати тварин та безвідповідально
втікати з місця події. Але найбільше мені хочеться
розповісти про людей, які добровільно взяли на себе важкий тягар «ставити на ноги» хворих
тварин і давати їм друге, щасливіше життя.
Одного ранку на мої очі потрапило повідомлення: «Дуже
потрібна Ваша допомога! Цю прекрасну собаку вчора на вул. Стрийській у Львові
збив автомобіль. Дівчинка в дуже поганому стані. Зламані 2 ноги. Сильний забій
голови. Дуже потрібно місце для перетримки собаки - бажано тепле приміщення не
вище другого поверху (можливо, теплий гараж), оскільки собака майже не рухається. Весь догляд -
поїздка до лікарів, всі необхідні для її життя маніпуляції - ми беремо на себе
... »
Так почалася історія, яка триває місяць. Від прочитаного у мене
всередині все зіщулилося, а від погляду страдницькими очей по щоках покотилися
сльози. Совість мені не дозволила залишитися байдужою до цієї історії. Тут же
передзвонила Євгенії, яка написала повідомлення, а ввечері вже розмовляла з її
подругою Ольгою - волонтером, яка стала для покаліченої собаки справжньою
мамою-рятівницею.
Особливо критичними були перші днів п’ять, коли
собака весь час лежала, не могла самостійно їсти, а погані аналізи не
дозволяли зробити операцію на переламаній нозі. Кожен день Ольга, розриваючись між роботою та доглядом за собакою,
возила до ветлікаря на крапельниці та годування зі шприца.
Врятовану дівчинку перевезли на тимчасову перетримку до вольєру у дворі
приватного будинку. Поволі собака починає розминати свої лапи і намагається ходити. Отримана доза
вітамінів і хороший корм з кожним днем покращують її фізичний стан. Оля пропонує особисто познайомитися із підопічною.
Рудувата мордочка лизучої особи підкорює з першого погляду. Переді мною,
заглядаючи в очі, стоїть собака, порода та забарвлення якої дуже нагадує
вівчарку, віком до двох років. Вийшовши з вольєру, наша дівчинка повільно
прогулюється подвір’ям. Напередодні перших морозів і снігу вирішуємо приодіти:
Оля шиє попонку, поверх якої одягає ще й дитячу кофточку. На наступний вечір ми
майструємо з картонних коробок саморобну, але стильну буду, яка б захищала
собаку від вітру та снігу. У звичайну буду через травми
собака просто не могла залізти. Дно буди утеплюємо лежаком і кількома ковдрами. У цей час собачка досить
непогано починає пересуватися на трьох лапах, злегка пробуючи спиратися на
четверту. Ще за кілька днів наша дівчинка
бігала так, що її важко було наздогнати. І ось довгоочікуваний день настав -
аналізи хороші і хірург дозволив операцію ...
Нашу дівчинку прооперували. Здавалося,
все найважче залишилося позаду. Нині красуня із гарячо-сонячним розфарбуванням перебуває на платній перетримці та під нашою опікою. Проте найбільше собака хоче знову відчути тепло рідної домівки та лагідні руки турботливих господарів. Отож, чарівна собака зі слухняним характером та
комунікабельною вдачею, яка відмінно гуляє на повідку, шукає хорошу сім'ю, в якій
вона буде улюбленою та дуже вдячною собакою. Вона так багато пережила і багато
подолала заради того, щоб зробити саме ваш будинок
повноцінним. Переконана, що серед читачів є люди, які
вважають, що не лише краса, але й доброта врятує світ.
P.S. Якщо наша красуня вас підкорила,
телефонуйте автору матеріалу: (096) 464-03-87.
Лана
Борисова,
фото
автора
|
