Розмова про покращення європейської та євроатлантичної систем безпеки має бути спрямована на удосконалення і доповнення існуючого інструментарію в цій сфері, і Україна готова сказати своє слово у цьому конструктивному діалозі.

     Про це заявив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, виступаючи у четвер на Міжнародній парламентській конференції «Майбутнє європейської безпеки», яка відбулася у Санкт-Петербурзі у рамках заходів МПА СНД (організатори: МПА СНД та ПАРЄ).

     Разом з тим, керівник українського парламенту зазначив, що в євроатлантичному регіоні все ще залишаються невирішеними традиційні проблеми безпеки, і з`являються нові загрози і виклики: «заморожені» конфлікти, міжетнічні проблеми, у т.ч. прецеденти етнічних чисток, проблеми біженців, неврегульовані питання щодо кордонів, які потенційно спроможні призвести до серйозних кризових ситуацій, а також міжнародний тероризм, транскордонна організована злочинність, наркотрафік, незаконна торгівля зброєю, відмивання грошей, піратство, проблеми енергетичної безпеки, нелегальної міграції, торгівлі людьми, природні й техногенні катастрофи, ендемії тяжких інфекційних захворювань.

     У зв`язку з цим В.Литвин висловився за необхідність «поновлення повномасштабного функціонування» Договору про звичайні збройні сили в Європі, який він охарактеризував як «наріжний камінь європейської стабільності і безпеки у сфері контролю за озброєннями».

     Голова Верховної Ради України також висловив переконання, що одним з пріоритетних завдань порядку денного світового співтовариства має стати сумлінне і всебічне виконання положень Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. «Переконані, що важливим критерієм оцінки дієвості Договору є забезпечення транспарентності у питанні потенціалів ядерної зброї, котрі існують у світі», - сказав він, додавши, що «ми уважно слідкуємо за переговорами Росії та США про контроль за озброєннями, і сподіваємося, що заявлена сторонами готовність найближчим часом підписати договір про скорочення ядерних арсеналів до мінімального за півстоліття рівня буде успішно реалізована».

     Керівник українського парламенту висловив думку, що ефективну відповідь кризам слід шукати передусім в об'єднанні зусиль всіх суб'єктів й інститутів безпеки, всіх «гравців» на євроатлантичній сцені, в їх готовності до взаємної поваги і компромісних рішень, заявивши, що «Україна готова сказати своє слово в конструктивному діалозі про зміцнення європейської і євроатлантичної систем безпеки».

     «Для нас, як великої європейської держави, орієнтованої на асоціацію з Європейським Союзом, особливий інтерес представляє системний розвиток відносин з ЄС у рамках Європейської політики безпеки і оборони. Ми розраховуємо на те, що цей процес надалі наповнюватиметься новим змістом і набуватиме нових форм. Сьогодні ж основні інструменти цієї взаємодії вже створені, налагоджені тісні контакти з воєнними структурами і агентствами ЄС, Україна бере активну участь в місіях і операціях ЄС. Втім, Україна - вже давно визнаний донор колективної безпеки в миротворчих операціях під егідою ООН, ЄС і НАТО», - сказав він.

      В.Литвин назвав своєчасною російську ініціативу про створення «єдиної і надійної системи всеосяжної безпеки» на євроатлантичному просторі. «Ідея неподільної і рівної безпеки, закладена в основу запропонованого російською стороною проекту Договору про європейську безпеку, не викликає принципових заперечень.  Не дивлячись на те, що деякі положення запропонованого документа небезперечні, безперечним позитивом є те, що російська ініціатива дала імпульс дискусії в Європі про необхідність удосконалення існуючої системи безпеки», - зазначив він, висловивши думку, що при створенні нової архітектури європейської безпеки необхідно враховувати істотні відмінності в нинішніх національних можливостях різних країн в цій сфері.   

      Стратегічне бачення питань безпеки, вважає В.Литвин, серед іншого, повинно базуватися на принципі визнання права кожної держави самостійно вибирати спосіб гарантування власної безпеки і, відповідно, ухвалювати рішення про участь в існуючих системах колективної безпеки. При цьому він акцентував на важливості належного і сумлінного виконання країнами узятих на себе міжнародних зобов'язань.

     «Зміцнення системи європейської безпеки можна досягти шляхом більш ефективної імплементації принципів міжнародної безпеки, удосконалення наявних механізмів безпеки і дотримання державами своїх зобов'язань - як правових, так і політичних, - заявив В.Литвин. - Таким чином, ми виходимо з того, що діалог про покращення європейської системи безпеки повинен бути спрямований на удосконалення і доповнення існуючого інструментарію в цій сфері».

     Назвавши ОБСЄ «найбільш прийнятним форумом для дискусій про питання європейської безпеки, в т.ч. щодо російського проекту Договору», Голова Верховної Ради України заявив, що українська сторона повністю підтримує ідею про доцільність посилення ОБСЄ, і налаштована брати активну участь в цій діяльності.

     В.Литвин також зазначив, що ініціатива удосконалення європейської системи безпеки не повинна обмежуватися винятково військово-політичними аспектами, а має торкатися й інших вкрай важливих елементів стабільності і безпеки в Європі. «Головним принципом всього процесу створення нового ландшафту європейської безпеки повинен стати відхід від геополітичної конкуренції і блокового мислення», - підсумував він.

Прес-служба Верховної Ради України