В Кам’янка-Бузькій райраді утворено ініціативну групу у зв’язку з підготовкою введення адміністративно-територіальної реформи на Україні. В ініціативну групу ввійшли та активно працюють депутати районної ради від Народної Партії. Вони мають підготувати на позачергову сесію районної ради  пропозиції до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Всеукраїнської Асоціації місцевих рад щодо проведення адміністративно – територіальної реформи в районі, а також підготувати звернення в якому обґрунтувати негативні наслідки  для громади з реорганізації державних структур району, які переходять у підпорядкування інших районів. Своє бачення адміністративно - територіальної реформи в Україні висловив голова Львівської обласної організації Народної Партії Б.Іщук.

«Пройшло вже понад пів століття з часу завершення масштабної по всій території України непродуманої адміністративно-територіальної реформи, яка проводилась в 1962 році. Вже пізніше, і в роки незалежної України пропонувались і проводилися певні ініціативи, але вони мали локальний характер та в цілому вся територія не зачіпалась», – зазначив Богдан Іщук.

Аналізуючи стан розбудови нашої держави за роки незалежності, розвиток економіки та «зростання» добробуту людей я приходжу до висновку, що в значній мірі негативно на це впливає і сьогоднішній адміністративно-територіальний устрій країни.

Характеризуючи сьогоднішню структуру можу сказати, що саме сільські ради найбільше наближені до людей, хоча не мають в своєму розпорядженні фінансового ресурсу для надання соціальних послуг або ж такі послуги надаються обмежено. Існують  іще ряд інших проблем і негативів сьогоденної структури першого рівня.

Малі розміри  та чисельність населення в сільських радах, що є характерними для більшості районів Львівщини, приводять до економічної неспроможності в здійсненні власних і делегованих повноважень, відсутності ресурсів в бюджетах розвитку та кризи комунальної інфраструктури, ще раз доказують про неспроможність теперішніх територіальних об’єднань забезпечити потреби населення в послугах на своїй території.

Протягом моєї трудової діяльності мені доводилось співпрацювати, в рамках укладених угод, із Ниським повітом Опольського воєводства, гміною Радомишль над Сяном та  Стальововольським  повітом Підкарпатського воєводства республіки Польща. Провівши зміни до законодавчої бази та  перерозподіливши повноваження, які вирішуються в гміні (самоврядна адміністративно-територіальна одиниця найнижчого рівня ), повіті ( районі ) та воєводстві ( область ) – запровадивши триступеневу систему, замість двоступеневої ( гміна-воєводство ), яка була до цього часу і себе не виправдала. Там явно прослідковувались позитивні зміни, що відбулись після проведених реформ.

При спробі провести реформу в 2005 році  ми наочно побачили, яке велике значення має необхідність вселити в людей віру в правильності змін, мати прихильників реформи, організаторів та виконавців, окреслити чітку, видиму, позитивну кінцеву мету для  громади.

В запропонованому на сьогоднішній день проекті реформи адміністративно-територіального устрою передбачено створення громад на базі територій колишніх малих районів ( до реформи 1962 року ), приєднання частини територій існуючих районів до громад в інші  та зменшення одиниць в цілому.

Все це, на мою думку, повна протилежність меті, яка повинна переслідуватись при проведенні реформ. Створення мегатериторій громад першого рівня, які не наближають, а віддаляють від надання послуг громадянам -  це хибний шлях. Великі райони на другому рівні з певним набором соціальних і адміністративних послуг за своїми розмірами та віддаленості від районного центру також не наближені до користувачів. Такі ініціативи вкрай негативно позначиться на соціальних настроях населення.

Основною метою проведення адміністративно-територіальної реформи повинно стати створення таких територіальних одиниць різних рівнів, які б забезпечили максимальне наближення до людини надання соціальних і адміністративних послуг, чітке їх розмежування, децентралізація влади та надання більшої самостійності територіальним громадам у вирішенні проблем соціально-економічного розвитку. Саме з цих позицій необхідно виходити при напрацюванні основних засад адміністративно-територіальної реформи нашій країні. До впорядкування територіального устрою слід підходити враховуючи історично складені відносини, економічні та господарські зв’язки, компактність територій, наявність шляхів сполучення та інших факторів. Тут мається на увазі, що напрацювання по реформі накласти на умови декількох районів ( підібрати різні райони, які характерні для України ) почути думки і відчути морально-психологічну підготовку населення до цього питання та і самим ініціаторам переконатись в правильності свого плану.

На прикладі Радехівського району, що на Львівщині, проект адміністративно-територіального устрою виглядав би так. Із наявних на сьогоднішній день 31 сільської, 1 селищної та однієї міської рад утворюється шість громад базового первинного рівня з кількістю населення від 6,0 тис. до 10 тис. в межах існуючого району. До територіальної громади переходить повноваження з району, а район крім повноважень в наданні соціальних та адміністративних послуг, які спільні для всіх громад, отримує повноваження з надання послуг на міжрайонному рівні, щоб максимально наблизити їх до споживача – населення району.

«Така реформа адміністративно-територіального устрою не буде мати великого спротиву з боку населення, бо проста, зрозуміла і вигідна. Вона не буде потребувати значних фінансових витрат та проблем кадрового забезпечення та і в часі впровадження може бути прискорена», – зазначив голова обласної організації Б.Л. Іщук.

Прес-служба Львівської обласної

організації Народної Партії