Відомо, що крізь призму культурних цінностей і того, як вони зберігаються і пропагуються, оцінюється сучасне становище і перспективи країни. Крім того, не слід забувати про те, що туристична галузь України щорічно збільшує свій вклад в дохідну частину бюджету країни. Напередодні Дня Незалежності разом з головою  Львівської обласної організації Народної Партії Богданом Іщуком ми прослідкували тенденції розвитку культурної сфери.

 Важливу роль, за словами Богдана Лук’яновича, в суспільному житті кожного народу відіграє належне збереження та популяризація культури, мови, літератури та традицій на загальнонаціональному і міжнародному рівні. «З кожним роком сучасне життя України збагачується різноманітними культурно-мистецькими подіями – виставки сучасного мистецтва, театральні дійства, літературні акції, різнопланові фестивалі. До 1997 року через падіння видавничого ринку фактично зник літературний процес, і коли із прийняттям пільги з ПДВ відновилося видання книжок, література почалася мало не з нуля. Згідно зі статистичними заними, у 1998 р. в Україні існувало лише 600 назв книжок, виданих українською мовою — дитячих та дорослих, художніх та публіцистичних, у тому числі і виданих на початку 1990–х. Сьогодні за рік видається майже 20 тисяч назв, з яких 60—70% — українською. За часи Незалежності українська література не лише народилася, але й стала чинником громадського розвитку, письменники стали персонами інформаційного поля, до них прислухаються, їх цитують. Книжковий форум, який щорічно проходить у Львові, набув світового статусу та приваблює чималу когорту найіменитіших митців слова», - поділився Богдан Іщук.

 Щороку з’явяється багато нових видавництв, деякі з них непогано розвинулися, розвивається конкуренція, що сприяє покращенню якості книжок, доступності їх для споживача. Народилися і виросли нові автори, хоча їх не так і багато, як хотілося би. Було впровадження багато загальнонаціональних та регіональних ініціатив, скерованих на розвиток літератури та книговидання: конкурси, премії, фестивалі, книжкові ярмарки.

 На думку Богдана Іщука, за два останніх десятиріччя в Україні було знищено потужне кіновиробництво, прокат, пресу. Проте найголовнішою проблемою залишається те, що вітчизняне кіно втратило глядача, масову аудиторію, відтак і можливості повноцінного зворотного впливу, зв’язку з соціумом. Не було створено належних умов для вирощення нової хвилі режисерів. Добре, що за 20 років українці не втратили найдавніший міжнародний кінофестиваль «Молодість» і реанімували кілька інших. У міжнародних кіноколах про Україну заговорили після отримання трофеїв у Каннах Ігорем Стрембіцьким, Мариною Вродою.

 «Попри всі негаразди, розвивається музейна справа. Сьогодні працює понад 400 державних музеїв і близько чотирьох тисяч громадських музейних закладів. На теренах Львівщини – 115 музеїв та музейних кімнат. У фондах громадських музеїв зберігається 93 тисячі пам’яток. Тільки у 1990-2005 роках у Львівській області було зареєстровано 60 нових громадських музеїв. Завдяки великій кількості культурних й архітектурних пам’яток і беззаперечній красі міста Львів внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. На території області є також ряд визначних пам’ятників архітектури. Однак сьогодні інфраструктура у сфері культури і мистецтва Львівщини є недостатньою для підвищення загальнонаціональної ролі міста у розвитку української культури. Складними є проблеми збереження історико-архітектурних пам’яток, фінансово-матеріальний стан культурних установ, особливо в малих містах», - підсумував Богдан Іщук.