Знайомство з Донецьким краєм глава парламенту розпочав у стінах Донецького національного університету, де Голова Верховної Ради чітко озвучив мету приїзду до навчального закладу. «Саме тривога за стан країни, за те, що буде з нами, з нашими дітьми завтра, і привела мене до вашого університету, — сказав він. — Я особисто вважаю, що країні потрібен такий університет як Донецький національний. Немає сумніву, країні потрібно зберегти класичні університети. Вони за жодних обставин не повинні зникнути в тому «котлі» величезної кількості вузів, які з’явилися в Україні. Із всіх цих навчальних закладів майже 200 — університети. Це аномальне явище».
     А ще одним аномальним явищем, на думку академіка НАН України Володимира Литвина, є той незавидний стан, у якому нині опинилися ті ж учені та науковці. «На превеликий жаль, беру на себе сміливість стверджувати, і визнаючи свою провину: сьогодні люди думаючі, люди мислячі залишаються в меншості перед натиском агресивної та войовничої сірості».
     Певна річ, у своєму виступі Голова Верховної Ради торкнувся й актуальних політичних моментів нашого сьогодення. «Країна роз’єднана і поділена, — з болем констатував він. — Відповідно роз’єднані й поділені люди. Сьогодні їх примушують любити того чи іншого політика. Відбувся процес регіоналізації країни, що неприпустимо й неприйнятно. Людей поділили за політичною ознакою, за релігійною ознакою, за мовою. Поділили насамперед ті люди, які не мають права цього робити. І я стояв і стоятиму на тому, що нам потрібно зробити все, аби зшити й зцементувати країну і об’єднати її не розмовами, а роботою і розумінням призначення країни для сьогодення, для людей, які живуть в країні, і для майбутнього не лише України, а й усього світу, починаючи з регіону, в якому ми з вами живемо».
     А що стосується безпосередньо промислового Донбасу, то Володимир Литвин не забарився поділитися власним баченням ролі та місця регіону. «Якщо говорити про Донецьк та Донецьку область, то, на моє переконання, за потенціалом, за можливостями для України цей край можна зіставити з потенціалом і можливостями США для всього світу, — переконаний він. — Четверта частина промислового потенціалу країни знаходиться саме тут: інтелектуального, інженерного і робітничого. Із США 20 відсотків промислового потенціалу світу. Різниця є тільки одна — вона в тому, що США виробляє 20 відсотків, а споживає — 40...»
     Час від часу приїжджаючи до вугільного Донбасу, керівники держави, як правило, відвідують і тутешні шахти. Щоправда, в цьому разі здебільшого вибираються кращі та благополучні у всіх відношеннях підприємства. Втім, Голова Верховної Ради Володимир Литвин, схоже, навідріз відмовився від подібних «почестей» і, приїхавши в четвер до Донеччини, вирішив зустрітися з гірниками вугільних підприємств Шахтарська. Того самого Шахтарська, що останнім часом перетворився на своєрідну гарячу точку вітчизняного вуглевидобутку. Адже саме гірники місцевого орендного підприємства «Шахтоуправління імені В. Чапаєва» нещодавно вдавалися до підземної акції протесту і не піднімалися на-гора 9 діб! А коли навіть цей відчайдушний крок не допоміг вплинути на Мінвуглепром та ДП «Вугілля України», яке припинило закупівлю видобутого ними антрациту, «чапаєвці» та їхні колеги — всього більш як 900 гірників — поїхали «шукати правди» до столиці, де пікетували Кабмін.
     Факт залишається фактом: майже на всіх перехрестях гірничого краю досі бовваніють щити з написами на кшталт «Вугілля — головний енергоносій». Та фактом є те, що видобуте з глибини паливо, виявляється, ...майже нікому не потрібне і тому накопичується на складах. А ще одним незаперечним фактом є й таке: за весь час, доки тривають перипетії навколо проблем з реалізацією видобутого палива гірниками шахт недержавної форми власності, з усіх перших керівників країни тільки глава парламенту знайшов час і можливість напряму поспілкуватися з працівниками шахт імені В. Чапаєва, «Тернопільська» та імені 1 Травня, що входять до складу «бунтівного» шахтоуправління імені В. Чапаєва і потерпають від купи нерозв’язаних питань на вугільному ринку.
     «Так, я сьогодні їду зустрічатися з гірниками Шахтарська, — підтвердив на першій зустрічі з донеччанами Володимир Литвин. — І я добре розумію, що це буде непроста розмова. Та я до цього готовий.»
     Спілкування з донеччанами відбувалось у формі діалогу. Під час зустрічі Володимир Литвин також відповів ще на низку запитань, що стосуються формування державного бюджету та ймовірних змін до закону про вищу освіту та інші проблеми, які хвилюють донеччан.
     Голова Верховної Ради України Володимир Литвин заявляє, що не підписуватиме будь-які постанови про дату проведення президентських виборів, які не відповідатимуть рішенню Конституційного Суду.
     Відповідаючи на запитання журналістів на прес-конференції у Донецьку в четвер, В. Литвин укотре підтвердив свою позицію про необхідність проведення виборів глави держави у січні наступного року.
     В. Литвин нагадав, що відповідно до рішення Конституційного Суду президентські вибори повинні відбуватися «в останній тиждень останнього місяця останнього року повноважень Президента — тобто в січні 2010 року». Нинішній глава держави, сказав Голова Верховної Ради України, «перепрацює» певний термін, але, за його словами, це є «результат компромісу політичних сил у 2004 році».
     В. Литвин висловив думку, що бажання певних політиків прискорити вибори Президента викликано «острахом того, щоб остаточно не впав рейтинг», і заявив, що не підписуватиме «незаконних постанов» про дату виборів Президента.
     Виборча кампанія, яка «супроводжуватиметься звинуваченнями та обіцянками, коли немає практичної роботи, а відповідно, і практичного результату, не вирішить соціальних питань в країні», зазначив В. Литвин. У цьому контексті він повідомив, що звернувся до українських політиків, «особливо до носіїв високого рейтингу», із закликом «агітувати реальними справами, а не обіцянками».

Газета «Голос України» 
№ 112 (4612) від 19 червня 2009 р. 

http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=136940