Шановні співвітчизники!

     Разом з весною, її першоцвітами на нашу землю знову приходить свято Великої Перемоги – як символ врятованого життя, відродження, сподівань на майбутнє. Його світло непідвладне ні плинові часу, ні щоденним клопотам та негараздам, ні лукавій політичній метушні з потугами переінакшувати бачення та оцінки минулої війни, її наслідки для України і світу. Щоразу це унікальний привід до єднання, унісону мільйонів людських душ, які озиваються найпотаємнішими своїми струнами на відлуння давніх і далеких незабутніх подій.
     День 9 травня був і залишається всенародним торжеством, повертаючи до зоряних миттєвостей, коли Європа і вся планета різними мовами, але одностайно повторювали довгождане і ще незвичне слово «Перемога».
     Сьогодні, вітаючи вас, дорогі співгромадяни, з її 64-ю річницею, я хотів би звернутися передусім до наших славних ветеранів, воїнів і трудівників тилу, носіїв та хранителів живої пам’яті про Велику Вітчизняну. Вони найперші і найпочесніші гості свята з сивиною на скронях. Усе, що випало на їхню долю, що їм судилося пережити, вистраждати і звершити, не має аналогів в історії. Тим глибшою повинна бути наша вдячність поколінню воєнних літ і тим вищою – відповідальність за країну, яку воно відстояло, підвело з руїн і залишає у спадок своїм дітям і внукам.
     Хай завжди буде високим взірцем для нащадків подвиг творців перемоги!
     Хай вічною буде пам'ять про невинних жертв тієї небачено жорстокої війни!
     Своєю роллю і доблестю в боротьбі з фашизмом, своїм внеском у його розгром Україна заявила про себе як про націю могутнього потенціалу та широких перспектив, гідну визнання і поваги міжнародного співтовариства. Найголовніший виклик сучасності полягає для нашої держави та суспільства у тому, щоб зберегти це найцінніше надбання, покласти край його марнуванню, що йде від суперечливої, непослідовної та несамостійної політики і декларативних, малозмістовних гасел.
     Ще один ключовий урок історії. Перемога забезпечена, окрім солдатської доблесті, мистецтва полководців і досконалості зброї, згуртованістю народу, що виступив проти чужоземної навали і встояв перед нею. Без такої одностайності, такого всеосяжного і колосального напруження фізичних і духовних сил вона була б неможливою. Усвідомлення цього має зближувати, єднати населення та регіони нашої країни і слугувати важливим, якщо не вирішальним, чинником подолання масштабної і руйнівної економічної кризи. Розбрат і відчуження – це шлях в нікуди, до прірви.
     Переконаний, що великий, мудрий і стійкий український народ достойно продовжить справу і традиції переможців фашизму.
     Щиро, від усього серця зичу ветеранам здоров’я, благополуччя і ще довгих сонячних літ. Нехай зливаються у вашій пам’яті травень 1945-го з барвами сьогодення і зігрівають вас тепло, увага і турбота всього народу.
     Зі Святом Перемоги, миру і добрих сподівань, дорогі співвітчизники.
     З любов’ю і повагою
     

Володимир ЛИТВИН