Володимир Литвин не бачить себе в коаліції Блоку Тимошенко і Партії регіонів, якщо вона буде створена. Він також проти того, щоб чергові президентські вибори відбувалися 25 жовтня цього року. Що чекає на країну в найближчі півроку? Про це та інше Володимир Литвин розказав 27 квітня в ексклюзивному інтерв'ю на "5 каналі". 

     Святослав Цеголко: "В Україні підозріло тихо в політичному бомонді. Нічого ніби не відбувається. Що чекає на країну в найближчі місяці?" 

     Володимир Литвин: "Те, що відбувається в країні, має своє пояснення, позаяк люди не лише святкують, а масово займаються самовиживанням. У кого є можливість, виїхали на городи, працюють. Згадують своїх рідних і близьких, відбувається те, що у нас характеризується як проводи. Тому і політики взяли тайм-аут, бо будь-які їхні дії, будь-які висловлювання, вони мають комусь адресувати. А вони не хочуть кричати в порожнечу. Це перша причина. І друга причина пов'язана з тим, що відбуваються затяжні домовленості кулуарного характеру, шліфується розподіл сфер впливу. А це не любить публічності. Тому чекати слід, я думаю, сплеску політичної активності після травневих свят на фоні погіршення економічної ситуації. Більше того, буде спостерігатися активне намагання переключити думки, настрої людей на політичні процеси для того, щоб вони менше говорили про соціальні негаразди". 

     Святослав Цеголко: "Як ви гадаєте, президентські вибори в найближчій перспективі відбудуться? 6 місяців залишилося до 25 жовтня, про яке проголосувала Верховна Рада, а кампанія ще не почалася". 

     Володимир Литвин: "Вона не завершувалася, з 2004 року фактично перебувала в латентному стані. На моє глибоке переконання сьогодні вичікують на рішення Конституційного суду. Я стояв і стою на тому, що Верховна Рада України прийняла політичну постанову, вона пішла на повідку найбільш рейтингових політиків, які в такий спосіб намагаються до виборів, якщо вони відбудуться всенародно, зберегти свій рейтинг, щоб він не впав нижче критичної позначки. А для Верховної Ради, власне, для депутатів було кинуто кістку у вигляді твердження про те, що треба обмежити можливість впливу президента на парламент, щоб він не мав підстав для його дочасного припинення повноважень. Тому ці два підходи спрацювали і в результаті отримали понад 400 голосів. Разом з тим всі свідомі того, що якщо елементарно дотримуватися Конституції, то перший тур президентських виборів має відбутися 17 січня 2010 року". 

     Святослав Цеголко: "Тобто це рішення про 25 жовтня ще можуть переграти на 17 січня?" 

     Володимир Литвин: "Якщо елементарно будемо дотримуватися Конституції, а не виходити із політичних позицій, не виходити з позицій політичної доцільності, я вважаю, що має бути змінено рішення". 

     Святослав Цеголко: "Ви вжили фразу "якщо вибори президента будуть відбуватися всенародно". Ви вагаєтеся, що так може бути?" 

     Володимир Литвин: "Я особисто не вагаюся. Я стою на тій позиції непохитно, що не можна забирати у людей право обирати главу держави. Це перше. А по-друге, якщо комусь хочеться, і є таке бажання і прагнення обирати у парламенті, щоб олігархи, які керують економікою, визначали, хто ж буде президентом України, то перед цим треба було би провести дочасні вибори на прозорій відкритій основі. Я маю на увазі, за відкритими списками, щоб люди голосували не за партію, а в першу чергу за людину, як представника партії. Але перед виборами оголосити, шановні громадяни, у новому складі Верховної Ради України буде адресоване право народу обирати главу держави. Я переконаний, що люди інакше подивилися би на свої політичні підходи, на свої політичні симпатії. І цілком очевидно, це був би правильний, відкритий, щирий підхід по відношенню до людей. А все інше - це те, що я називаю, термінологією, "силове перехоплення влади". 

     Святослав Цеголко: "Чи є шанси теоретичні хоча би, що зміна системи обрання президента з всенародного волевиявлення до стін парламенту, де 450 обранців будуть обирати главу держави, відбудеться до президентських виборів, відбудуться вони 25 жовтня чи 17 січня". 

     Володимир Литвин: "Ну, тут ми попадаємо у колізію правову. Якщо навіть уявити, що переможе бажання і будуть реалізовані домовленості з приводу обрання президента у парламенті, то для цього як мінімум потрібно чекати вересня-місяця, бо треба було би у травні або у червні проголосувати 226 голосів зміни до Конституції, відправити до Конституційного суду, з розрахунку, що до вересня-місяця буде вердикт, причому позитивний вердикт Конституційного суду. Після того у вересні-місяці проголосувати за остаточне прийняття змін до Конституції з відповідним підходом до обрання глави держави. Разом з тим, якщо у нас зберігається дата 25 жовтня, то виборча кампанія буде в розпалі, і водночас майже на фінішній прямій буде запропонована нова модифікація, нові підходи щодо того, як обирати главу держави. Ну, парадокс". 

     Святослав Цеголко: "Можливо, це і буде підставою, щоб перенести президентські вибори на 17 січня?" 

     Володимир Литвин: "Ні, я не вважаю, що це може слугувати підставою. Я вважаю, що підставою має слугувати конституційна вимога. І сьогодні як ніколи потрібно дотримуватися Конституції і законів України, особливо в наш неспокійний час. А якщо так, то треба свої прагнення, свої політичні розрахунки, я думаю, відставити на другий, третій, десятий плани". 

     Святослав Цеголко: "Політичні розрахунки. Сьогодні багато хто говорить про закулісне домовляння, яке нібито ведеться між Блоком Тимошенко і Партією регіонів. Які шанси на сьогодні, як ви гадаєте, для створення цієї мега-широкої коаліції, знову ж таки, і перекроювання нею Конституції?" 

     Володимир Литвин: "Я переконаний, що треба дотримуватися такої точки зору, такої позиції, припинити лякати один одного, припинити підлякувати український політикум з приводу можливих змін у форматі влади. Якщо це відбудеться, тоді потрібно буде давати оцінки. Все інше - це знову ж таки намагання переключити увагу людей. Людей сьогодні непокоїть набагато більше, як вижити за нинішніх умов. Їх турбує рівень пенсій, зарплат, їх насамперед непокоїть втрата роботи, їх насамперед непокоять не підйомні тарифи, і проблема ліків, проблема цін на основні продукти харчування. На превеликий жаль, українська влада, українські політики із заповзяттям, яке гідне кращого застосування, намагаються ділити між собою повноваження через різного роду домовленості, які радше нагадують змови, аніж говорити про насущне, про хліб. Нам весь час пропонують видовище. Тому я вважаю, що не варто сьогодні підігравати інтерес саме в такій площині. Це не те, що сьогодні непокоїть людей". 

     Святослав Цеголко: "Але водночас це має непокоїти вас, тому що формально Блок Литвина належить до коаліції, яка існує на папері сьогодні, і питання в тому, як будуть діяти Блок Литвина - на випередження, чи чекати вже самого факту, якщо складеться нова широка коаліція? Якщо на випередження, то чи будете ви виходити з коаліції трьох наперед?" 

     Володимир Литвин: "Мене менше всього непокоїть ця термінологія щодо коаліції. Бо ви прекрасно розумієте, що ми зробили все, щоб не допустити, і я в тому числі особисто, щоб не допустити остаточного падіння країни. І для цього пішли на такий крок, доволі для себе не простий, щоб формалізувати наявність і Верховній Раді коаліції. Я вважаю, що особливо сьогодні не треба абсолютизувати проблему коаліції. Всі сьогодні мають працювати для того, щоб вивести країну із кризи. На превеликий жаль, я не бачу такого бажання, не бачу таких прагнень. Тому для мене не існує сьогодні планів щодо кроків на випередження, щодо кроків на те, щоби сподобатися. Я чесно роблю свою роботу, розуміючи, що я від цього в політичному плані втрачаю. Але я переконаний, що цю дорогу треба пройти. І я її пройду. А далі життя покаже. Мені нічого сьогодні сіпатися, смикатися, переживати. Я переконаний, що суспільство, людей обдурити не можна". 

     Святослав Цеголко: "Якщо все-таки складеться широка коаліція, там буде місце Блоку Литвина, чи ви там себе не бачите?" 

     Володимир Литвин: "Я думаю, що ніхто не буде потрібний, якщо гіпотетично говорити про такий сценарій. Своєю присутністю освячувати те, чого ти не поділяєш, я вважаю, що це аморально". 

     Святослав Цеголко: "Тобто Володимир Литвин - спікер, Юлія Тимошенко - прем'єр, і Віктор Янукович - президент, обраний у Верховній Раді у 2010 році такої картини ви не бачите?" 

     Володимир Литвин: "Вона можлива, тільки в урізаному варіанті. І коли я свою позицію викладаю, я ж відповідальний чоловік, і роблю відповідні заяви". 

     Святослав Цеголко: "В урізаному варіанті це як?" 

     Володимир Литвин: "Без спікера Литвина". 

     Святослав Цеголко: "Тоді моє запитання до вас, як ви гадаєте, як економічно країни пройде через цю кризу, зважаючи на політичні всі перетрубації, зважаючи на виборчий процес і так далі? Нам очікувати, що, прем'єр постійно заявляє про те, що ми пройшли якийсь етап кризи, ми вже піднялися трошки вище, і так далі? Ви поділяєте оптимізм щодо української економіки?" 

     Володимир Литвин: "Ви знаєте, в складних умовах без соціального оптимізму обійтися не можна. Це як на війні, коли треба демонструвати свою силу, відвагу для того, щоб вдихнути життя і впевненість в інших. Разом з тим, я вважаю, має домінувати реалізм. Бо цілком очевидно, що вихід із кризи далеко не завжди залежить від України. Бо Україна експортно орієнтована держава. Якщо нашу продукцію металургії, хімії не буде купувати світ, то говорити про те, що ми вже дістали дна, що ми вже починаємо спинатися на ноги, це я думаю, буде передчасно. Тому нам треба думати, як розвивати внутрішній ринок. І водночас розраховувати на те, що світ почне долати оцей складний період, що запрацює реальна економіка. Тому я переконаний, що енергію слів треба обернути в енергію справ для того, щоби провести суцільну інвентаризацію того, що залишилося в країні. По-друге, що потрібно нам зробити, щоб відновити або підтримати ті виробництва, які є бюджетоутворюючими, які забезпечують роботу, які дають можливість жити селищу, селу, місту, району? І окрім всього іншого потрібно сьогодні говорити з кожною людиною, що має зробити влада місцева і центральна для того, щоби людині запропонувати роботу. Ми повинні сьогодні як ніколи знати ключову проблему кожної людини і сказати, в чому їй можна допомогти. Чи то держава допоможе в лікуванні, чи то допоможе в навчанні, чи допоможе у працевлаштуванні. Я навіть би такий термін хотів би застосувати, що влада сьогодні як ніколи повинна знати, умовно кажучи, який розмір взуття у кожної людини. Тобто знати те, що пече кожній людині, і припинити ці розмови на загал, як то криза, і ми кризу долаємо. Треба насамперед подолати кризу в наших головах у влади, а по-друге, треба врешті-решт розпочати роботу. Окрім всього іншого треба навести елементарний порядок в країні. Бо зверху чубляться, а знизу абсолютно не працюють. Я це заявляю відповідально, бо сьогодні влади як такої в країні немає. І друге, це проблема корупції. Третє - це проблема чесного діалогу з людьми, зокрема у питаннях відновлення довіри до банківської системи. Якщо у нас не буде довіри саме у питаннях рефінансування банків, якщо ми не будемо переконані, що ці гроші йдуть в реальний сектор економіки, що ці гроші будуть працювати на весь український загал, я переконаний, що нічого у нас не вийде. Не можна допустити навіть натяку, будь-яких підстав для постановки питання про те, що під виглядом порятунків банків у нас відбувається процес формування виборчих фондів". 

     Святослав Цеголко: "А є сьогодні можливість так думати?" 

     Володимир Литвин: "Я хочу сказати, щоб не було підстав, бо далеко не все прозоро у цьому плані чиниться". 

     Святослав Цеголко: "Можливо, варто, аби Верховна Рада написала законодавство, аби була передбачена чітка процедура рефінансування". 

     Володимир Литвин: "Ну, справа в тім, що ви розумієте, на всі випадки життя не напишеш. У нас є закон про Національний банк, про банківську справу. Законів сьогодні вистачає. До законів треба відповідальності, совісті елементарної і сорому. І треба сьогодні припинити політичним силам підтримувати своїх олігархів. А своїм олігархам припинити підтримувати свої політичні сили. Сьогодні має бути соціальна політична відповідальність за те, що відбувається в країні. І у українських власників, і, власне, у політичних сил. Немає, але треба її зробити. Інакше ми втратимо країну". 

     Святослав Цеголко: "Сьогодні, гадаєте, от є, от ви сказали фразу сакраментальну, "інакше втратимо країну". Сьогодні є підстави вважати, що теперішня українська верхівка політична і економічна готова до цього, аби не втратити країну, домовитися про цей перехід влади або про те, як вийти з цієї кризи?" 

     Володимир Литвин: "Немає такого цілісного бачення, цілісного підходу. Фрагментарно розмови ведуться. А домінує принцип для того, щоб перемогти свого опонента, можна допускати факт зруйнування країни. Ви знаєте, я кажу те, що у нас відбувається сьогодні, нагадує мені період Першої Світової війни, коли було популярне гасло "поразка свого уряду у війні". У нас сьогодні діє такий принцип. Думають, що в такий спосіб перемогти свого конкурента". 

     Святослав Цеголко: "У травні парламент мав би прийняти, або принаймні розглянути програму дій уряду, антикризову так звану програму, яку уряд збирався виставити в травні на розгляд Верховної Ради. Які шанси її проходження?" 

     Володимир Литвин: "Ви знаєте, тепер у мене вже складається враження, що вона нікому не потрібна, що Партія регіонів вже своє відпрацювала, позаяк заявляли, що Верховна Рада України не почне роботу, якщо не буде розглядатися антикризова програма. А саме я запропонував - давайте той документ, який є від уряду, розглянемо, висловимо свої міркування, свої оцінки. Якщо потрібно, доопрацюємо його. Хоча я не є прихильником того, щоб приймати розлогі програми. Треба чітко визначити перелік заходів, перелік дій, які належить здійснювати послідовно для того, щоб прирощувати впевненість і результат в країні. Але раптово від цієї ідеї, заради якої блокували трибуну, і проводили мітинги і маніфестації, відмовилися. Таким чином можна прогнозувати, що ця тема уже є відпрацьованою. На часі, я думаю, буде інше". 

     Святослав Цеголко: "Тобто ви гадаєте, що навіть ніхто не буде ставити на розгляд парламенту цю програму?" 

     Володимир Литвин: "У всякому разі на наступний тиждень я не чув, і не бачив, щоб хтось запропонував розглядати цей документ. Це по-перше. А по-друге, цілком зрозуміло, які потрібно здійснювати заходи. Тому що економіка, в тому числі і українська, вона розвивається за загальними законами. І займатися винаходом українського велосипеда абсолютно не потрібно. Тут треба працювати, реалізовувати зокрема ті підходи, про які я щойно говорив. Навпаки у нас сьогодні є намагання переключити увагу на інший об'єкт так би мовити, на інший напрям. Говорити про політичну реформу, про нову конфігурацію влади. Це усе мені нагадує останній період існування Радянського Союзу. Було і прискорення, була перебудова, був і соціалізм з людським обличчям. Але потім виявилося, що в економіці нічого не можуть зробити. Тоді взялися за політичне реформування. Дореформувалися до того, що розвалили союзну державну. Хоча навіть ніхто не сподівався, що вона може упасти. Десь так от, я думаю, можуть доборотися у нас, є така потенційна загроза, що почнеться процес фрагментизації країни, тим більше, що це може вписувати у відповідні сценарії. Бо Україна займає все ще важливе стратегічне становище у світі. І якраз тут перехрещуються інтереси світових глобальних гравців. І як ніколи має бути розуміння цього в українському політикумі для того, щоб Україна не загубилася. Ви знаєте у Петра Чаадаєва були такі слова відносно Росії: "О, бедная Россия, она заблудилась на этой земле". Так щоб у нас не було будь-яких підстав для такої постановки питання відносно України. Сьогодні як ніколи люди насамперед суспільство має не тільки продемонструвати претензії до влади, а сформувати завдання для влади. І я переконаний, що цьому плані мають говорити ті, хто може говорити. Люди і кращі представники народу, інтелектуали, інтелігенція, вчені, творчі люди. І голос їх має бути почутий. Бо крім всього іншого та криза, яку ми переживаємо, це є свідчення того, що це загальна криза моральна, духовних засад, формування і розвитку суспільства. І Україна в цьому плані деградує особливими темпами". 

     Святослав Цеголко: "І наостанок ще хочу задати одне запитання. Сьогодні всі світові інформаційні агенції просто кишать інформацією про нову хворобу, так званий свинячий грип. Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко в понеділок теж зробила заяву, що Україна захищена від цієї недуги. А як ви гадаєте?" 

     Володимир Литвин: "Я переконаний, що нам треба спокійно підійти до цього питання, але відповідально. І я переконаний, що слів тут не достатньо. Треба ввести ті заходи, які вживає весь світ, як то обстеження людей, які повертаються із критичних, гарячих точок, буду вживати такий термін. Цілком очевидно, що варто ввести ембарго, тобто заборону на поставку продукції із уражених регіонів. Чинити інші заходи, які належить робити відповідним службам санітарним, митним, прикордонним для того, щоб у нас були не лише слова, а були практичні дії". 

     Святослав Цеголко: "Дякую. Володимир Литвин - голова Верховної Ради". 

     При підготовці використані матеріали:

     Огляд телеефіру "Україна Сьогодні", "5 канал" 

     http://uatoday.net/rus/article/polit/47946