Сьогодні православна і греко-католицька церкви відзначають свято Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з 12 головних церковних свят, третє за значенням після Великодня і Різдва Христового. Це день, коли Пресвятій Діві Марії з’явився Архангел Гавриїл, який повідомив їй благу вість про майбутнє народження сина, який стане Спасителем усього світу. За переказами, в руках архангел тримав білу лілію – символ чистоти і непорочності, яка зображена на всіх іконах Благовіщення.

Події Благовіщення описані єдиним євангелістом – апостолом Лукою. У Євангелії він повідомляє, що в 6-й місяць після зачаття праведною Єлисаветою святого Іоанна Предтечі Гавриїл був посланий Богом до Назарета до Діви Марії зі звісткою про прийдешнє народження від неї Спасителя світу: «Ангел, увійшовши до Неї, сказав: «Радій, Благодатна! Господь з Тобою; благословенна Ти між жінками...» .

Згідно з церковним переказом, в той момент, коли Діві Марії з`явився Архангел Гавриїл, вона читала книгу пророка Ісаїі, а саме – слова про народження Месії. "Я готова стати останньою служницею у тої, яка удостоїться народити Месію", - думала вона.

Благовіщення – одне з неперехідних свят, тому щороку воно відзначається в один і той же час: 7 квітня святкують ті, що користуються юліанським календарем і 25 березня західні християни. Дата його святкування була визначена шляхом відліку дев'яти місяців від Різдва Христового.

В Україну свято прийшло з утвердженням християнства. В народі одержало назву «третьої зустрічі весни» (після Стрітення і Сорока Мучеників). Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж «турбувати» землю вважалося великим гріхом.

До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір'я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.

У цей день здавна існував звичай випускати на волю пташок: «Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив». Господар випускає на волю, на сонце також всіх тварин, навіть пса і кота виганяє на подвір'я — «щоб чули весну і самі про себе дбали».

Пасічники цього дня виставляють на двір вулики.

У церкві цього дня святять проскури. Потім пасічник проскуру кришить та висипає її у мед, «щоб бджоли роїлися», а сівач змішує з землею та сіє по чотирьох кутах ниви — «щоб дощова хмара ниви не минала»; проскуру заривають у землю, «щоб град посіву не побив». Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами.

Вважалося, що, коли на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Пролісок, що знайдуть на Благовіщення, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок — будеш вродливою.

Український народ особливо шанує свято Благовіщення і суворо забороняє всяку працю того дня: навіть птиця на Благовіщення святкує, гнізда не робить. На Благовіщення, казали, досить тільки торкнутися якого насіння, чи зерна, щоб воно зараз же втратило свою сходову силу і ніколи не заплідниться. Не можна, казали, також підкладати того дня і яйця під курку, бо зробляться бовтунами, або вилупляться з них каліки.

Бог благословляє на Благовіщення землю, або, як казали гуцули. — "вкладає в неї голову, щоб її розігріти, і від того будиться всяка живина, що спала в землі — муравлі, жаби, гади. Від Введення до Благовіщення не можна тривожити землю, а від Благовіщення можна вже над нею працювати, бо Бог поблагословив того дня рослини — «і всяке диханіє».

Крім того з Благовіщенням в’яжеться багато прикмет: яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде. Який цей день – такий і кінець місяця. Якщо на Благовіщення сонце сходить на чистім небі, то весна рання, якщо в полудень – середня, якщо ясно ввечері – пізня. Якщо на Благовіщення дощ іде, то добре вродить жито. Якщо на Благовіщення вже сидять бузьки на яйцях, весна буде тепла.

 Христина Щур

прес-секретар Львівської

обласної організації