Вже понад місяць часу молоді активні хлопці і дівчата Львівщини не лише навчаються, ходять гуляти у парк, танцюють і розважаються у нічних клубах та ресторанах чи просто „б’ють байдики”. Вони роблять і багато корисних справ, зокрема з квітня місяця спудеї Львівського медичного інституту імені Данила Галицького заопікувалися одинокими людьми  старшого віку.

         Таку свою благодійну діяльність вони започаткували з акції „Великдень для кожного”. Тоді студенти, об’єднані у клуб „Милосердя” привезли стареньким дідусям та бабусям багато різноманітних подарунків, оглянули їх та поспілкувалися. Після цього традицію відвідувати мешканців Львівського  геріатричного пансіонату волонтери-майбутні лікарі не відмінили. Тепер щотижня вони приїжджають сюди, аби принести користь як собі, так і комусь. Обов’язки добродійників не важкі. Вони допомагають медсестрам прибрати кімнати одиноких людей старшого віку, миють посуд, подають їсти і навіть іноді від себе приносять невеличкі, але смачні подарунки: морозиво, фрукти, печиво. Окрім того, спудеї набираються тут і лікарської практики. Адже вони міряють тиск, розносять по кімнатах таблетки тощо. Але найголовніше чого потребують старенькі від молодих дівчат і хлопців – це спілкування. А тому, як тільки серед цих старечих облич пансіонату з’являються молоді лиця, на коридор виходять усі, хто може ходити і чекають одного – спілкування. Цю, мабуть, найбільш спраглу сторону спокійного, розміреного життя у пансіонаті студенти також намагаються задовольнити. До кожного вони привітаються, усміхнуться, запитають, як себе почуває та чи інша людина, а іноді стають свідками гірких старечих сліз, як наслідку відчуття покинутості і непотрібності.

         Клуб „Милосердя” створений на базі Медичного інституту. Але це не означає того, що якщо ти не медик, то не можеш долучитися до діяльності благодійної організації. Навпаки, тут раді всім охочим безкорисливо допомогти. А тому коли представники від Народної Партії зголосилися співпрацювати з клубом у напрямку Львівського геріатричного пансіонату, то отримали позитивні відгуки. Відтак, молоді члени Народної Партії цього тижня вперше навідалися до стареньких, аби підтримати їх і поспілкуватися. Від себе кожен приніс гостинці. І на наступний раз отримав кілька замовлень, в основному журнали, цукерки, серветки.

         Старенькі дідусі та бабусі не могли надякуватися. Хоч насправді й дякувати не було за що – лише розмови. Але виявляється кілька добрих слів, все-таки мають величезну цінність та вагу