Львів – прекрасний! Скільки
років йому минуло, а він не перестає нас дивувати своїми архітектурними
пам’ятниками, які з роками лише набувають більшої цінності, затишними
тихенькими вулицями, старенькою, подекуди австрійською бруківкою, особливими
трамвайчиками. І хоч часто можна почути нарікання на те, що Львів
непристосований до сучасного ритму і темпу життя, бо саме через вузькі вулички
і бруківки, тут часто утворюються корки на дорогах, через архітектурні будинки
– не можна побудувати нового висотного будинку, а особливі трамвайчики майже
кожного дня ламаються – все ж, мабуть, тим місто Лева і відрізняється від інших,
тим воно і є особливим, саме за це ми його і любимо.
Цьогоріч Львову минуло 754
роки – дата не кругла, але все ж визначна. Тому і святкування Дня міста було не
надто помпезним, але водночас і цікавим. Дивували різноманітні паради, співочі
колективи, забави, конкурси та інші веселощі. Традиційним у ці дні є
фестиваль-ярмарок „Львів – столиця ремесел”. Адже справді нашому місту є що
показати. Це і ковані, і глиняні, і дерев’яні, і солом’яні вироби. При чому не
просто вироби, а справжні витвори мистецтва. Приїхав подивитися на всю цю красу
і прихильник Народної Партії з м. Миколаїв Львівської області Петро
Гавришкевич. Він сам займається ковальством, тому добре знається у цій справі.
А тому провів нашим партійцям, які також з захопленням розглядали вироби
львівських ремісників, справжню лекцію і навіть погодився при нагоді дати
майстер-клас по ковальству.
У центрі міста тим часом вже
розпочався святковий театралізований парад. Це було справжнє видовище – актори
на ходулях марширували і танцювали, інші актори крутили у руках вогняні кулі,
ще інші розважали публіку смішними міміками. Цей парад став відкритими дверима
для інших парадів, які масово проходили на День міста Львова. А відтак всі
Львів’янки-жінки подалися на площу Ринок дивитися на парад наречених. Тим часом
чоловіки не могли очей відвести від байкер-шоу та виставки ретро-автомобілів
„ЗАЗ-Козак”. Залишилися дивитися на тюнінговані запорожці і діти. Адже вони не
могли пропустити нагоди, аби не порозмальовувати ретро-автомобілі. Тим більше,
що така можливість їм добровільно надавалася організаторами виставки. „Я просто
вражений цією виставкою. Коли йдеться про запорожці – ми завжди уявляємо
стареньку, запихкану машинку, у якій неможливо їхати. І з нею не можна нічого
іншого зробити, як здати на металобрухт. А тут така красота. Ці автомобілі –
горбаті запорожці не викликають співчуття, а навпаки - захоплення” – ділиться
враженнями член Народної Партії Петро Олеськів.
Тим часом на площі Ринок
красунь-наречених замінили не менші красуні, які пройшлися центром міста, уже
не у весільних сукнях, а – вишиванках „з бабусиної скрині”.
Але на такій українській ноті
святкування не закінчилося. Відбувся лицарський турнір, а ввечері танцювальний
майстер-клас „Джаз-кабаре Олега Скрипки”. Хоча танцювальним майстер-клас
назвати важко. Тому що всі присутні не лише танцювали, а й співали пісні,
викрикували різноманітні лозунги, сміялися і раділи разом з відомим українським
співаком.
