Ще в березні стартувала акція „Майбутнє лісу в
твоїх руках”. Впродовж цього часу в усіх районах Львівщини висаджують ліси,
закладають парки та сквери. Про
загальний стан справ у лісовому господарстві ми вирішили розпитати Анатолія
Михайловича Дейнеку – начальника Львівського обласного управління лісового та
мисливського господарства, голову депутатської фракції Народної Партії у
Львівській обласній раді.
Усе живе в природі має свій вік. Якою зараз є вікова
структура лісів Львівщини?
Вікова структура лісів області є значно
кращою, ніж в середньому по Україні і є близькою до оптимальних норм. Питома
вага молодняків складає 23 % від загальної площі вкритої лісовою рослинністю,
що відповідає нормі, середньовікових насаджень – 49,5 % (при оптимальній нормі
30 %), пристигаючих – 16,8 % (норма 25 %); стиглих і перестійних – 10,7 % (при
оптимальній нормі 22 %). Тобто спостерігається переважання середньовікових
насаджень і в той же час площі пристигаючих, стиглих і перестійних лісів складають
дещо менший відсоток, ніж це передбачено оптимальними нормами. Необхідно
відмітити, що за останні 10 років пройшли позитивні зміни у віковій структурі,
площа молодняків зменшилась на 13%, а площа пристигаючих насаджень збільшилась
на 4 %, стиглих і перестійних на 5 %. Середній вік насаджень Львівської області
складає 60 років, при цьому він вищий в гірській частині і менший на рівнинних
і передгірських територіях.
Які процеси вплинули на формування сучасного стану
лісів?
Господарська діяльність людини не у всі часи
була спрямована на збереження та примноження лісових ресурсів. Лісистість в
рівнинних та передгірських районах скоротилась до 20 %, а в гірських – до 53 %
від їх загальної площі. Внаслідок цього виникли великі площі вторинних
чагарникових заростей антропогенного походження та деградованих угідь.
Нерегульована експлуатація деревостанів в кінці ХVIII і XIX
століттях та повоєнні роки ХХ століття призвела до значного зниження верхньої
межі лісу, зміни породного складу і вікової структури лісів, переважання
похідних біологічно нестійких деревостанів, особливо це стосується похідних
ялинових лісів в Карпатському регіоні, площа яких збільшилась у 2,5 рази за
рахунок зменшення площі ялицевих, букових і дубових лісів, зниження повноти
насаджень, зменшення запасів деревини, погіршення санітарного стану лісів,
збіднення лісової фауни, зниження ґрунтозахисних, водорегулюючих,
біопродукційних та інших корисних функцій лісу. У багатьох випадках понизилась
біологічна стійкість лісів, що призвело до масового всихання ялинових лісів у
горах та всихання дубових лісів на рівнині. Почастішали вітровали і буреломи,
ураження деревостанів хворобами та шкідниками. Значної шкоди лісовим екосистемам нанесено в
результаті проходження паводкових та ерозійних процесів, руйнування мереж
гідротехнічних та водозбірних комунікацій, що призводить до підтоплення
насаджень і у кінцевому результаті до їх всихання.
Відомо, що у Карпатському регіоні існує
проблема всихання смерекових лісів. Які території смеречників всихаються і яких
заходів вживаєте, аби врятувати території лісових насаджень?
Справді, всихання смерекових лісів у Карпатах
– стихійне лихо. Карпатські ліси – не виняток у цілому світі. У Канаді десятки
тисяч гектарів таких лісів нині теж у небезпеці. У Європі ця біда спіткала
Чорний ліс у Судетах. Що ж до Львівщини, то ця проблема сягає корінням
кількасотлітньої давності. За Австрії були зрубані корінні ялицево-букові
насадження, на їх місці посадили альпійську смереку. Чому смереку? Тому що в
технологічному плані ця деревина легка для обробки і придатна для вироблення
целюлози. Крім того, вона швидко росте. На території Сколівських Бескидів ми
маємо близько 20 тисяч гектарів смерекових лісів, які всихають. У 2005 році я
ініціював з цього приводу засідання колегії Державного комітету лісового
господарства за участю НАНУ, керівників усіх карпатських областей України. Тоді
прийняли постанову, де ми прописали низку заходів. Найперше слід зрубати ліси,
які всихають, і посадити мішані ялицево-букові. Але перед тим слід розв’язати
низку інших проблем. Найперше – збудувати лісові дороги до цих смеречників.
2007 року ми розпочали будівництво таких доріг за технологією, побаченою в
Австрії. Австрійські будівельники тривалий час навчали наших фахівців, і за три
роки ми збудували близько трьохсот кілометрів лісових доріг. Подекуди вони
кращі за ті, які можна побачити у населених пунктах.
В чому особливість лісових доріг?
Якщо раніше транспортування деревини
відбувалося потоками, то сьогодні транспортні артерії відірвані від них.
Техніка не чинить негативного впливу на річкову фауну. Навпаки, виграють усі,
адже лісові дороги – це чудові туристичні піші, кінні та автомаршрути. Наступне
питання у порятунку смеречників – необхідна кількість ялиці та буку. З цією
метою ми ініціювали у 2006 році створення спеціалізованого лісо-насінневого
підприємства. Вперше в Україні воно запрацювало у нас під Львовом. Лісові
дерева родять один раз на п’ять років, у цей урожайний рік ми повинні зібрати
стільки насіння, щоб його було достатньо для висіву у розсаднику. Відтак, щойно
буде закінчена рубка, ми відразу зможемо посадити нові дерева. Ми працюємо над
планомірною рубкою смеречників уже п’ять років. Якщо буде відповідна державна
підтримка, то за 10-15 років цю проблему можна буде подолати.
Чи зменшились площі лісових масивів на
Львівщині?
Слід зауважити, що ліси Львівської області займають
31,8% її території, тоді як у середньому в Україні цей показник складає 15,7%.
Ліси на Львівщині займають площу 694,56 тис. гектарів, що становить понад 8 %
загальної площі лісів держави. Для порівняння: загальна територія області
складає лише 3,6 % від території України. За загальною площею лісів Львівщина
займає третє місце на Україні після Волинської та Житомирської областей.
Якщо взяти динаміку зрубу і відновлення лісів, то
щороку площа посадки лісу переважає площу зрубів від 7 до 15 %. Починаючи з
2005 року в нас іде зменшення площі вирубки. Це пов’язано з тим, що
впроваджується принцип наближеного до природи лісівництва. Ми відходимо від
суцільних рубань лісу, а переходимо на нові методи ведення лісового
господарства. В цьому випадку використовується потенціал природного відновлення
лісів.
Як складається ситуація з незаконними рубками?
У Львівській області зафіксовано найбільшу кількість
незаконних рубок лісу серед усіх областей України. Загалом же за минулий рік на
території Львівської області самовільно вирубано 8 тис. кубометрів деревини.
Основними причинами є соціально-економічні негаразди, які штовхають населення
заліснених територій на крадіжку лісу (безробіття, низькі зарплати),
неврегульованість ринку лісоматеріалів, відсутність єдиної системи контролю за
рухом зрубаної деревини та наявність високого попиту на незаконно зрубану
деревину. Неналежна якість роботи окремих лісівників. Комісія, створена з
ініціативи обласного управління лісового та мисливського господарства виявила
2/3 усіх порушень, зафіксованих на території області. За порушення лісового
законодавства та недоліки в роботі у 2010 році за результатами відомчих
перевірок до дисциплінарної відповідальності притягнуто 215 працівників лісової
охорони, в тому числі 11 звільнено із займаних посад (з них - двох директорів
лісгоспів). Всього ж лісами у Львівській області опікується понад 1800
працівників. Впровадження системи
сертифікування зрубаних дерев на 90% обмежило імпорт незаконної деревини.
Штрафи за самовільну рубку лісу, які діють сьогодні (близько 1 тис. грн. за
дерево), надто низькі, їх потрібно підняти мінімум в три рази. Ще однією
проблемою лісового господарства є те, що загальна інвентаризація лісових угідь
в Україні не проводилась ще з радянських часів. Тому уже зараз готується
загальнодержавна кампанія з обліку дерев. Таким чином можна буде спростити
процес контролю за вирубкою лісів.
Христина Щур
прес-секретар Львівської
обласної організації
Народної Партії
| 
