 Мораторій на продаж землі – тема дуже болюча. Адже дехто на цьому непогано заробляє. Інші втрачають. Хто правий – закон. Але йому, на жаль, ніхто і не думає підпорядковуватися. Тому зараз поширені такі поняття, як деребан землі, рейдерство, обходження мораторію і тому подібне. Народна Партія, як партія, яка насамперед захищає інтереси простого селянина. Не може стояти осторонь. Свою думку щодо земельних проблем, які зараз нависли над українським селом висловлює голова міської організації Народної Партії Червонограда Олег Ішкевич.
Олег Ярославович, чи легко зараз обходити мораторій на продаж землі?
На жаль, так. І хоч у нас є закон, який забороняє продавати землі сільськогосподарського призначення під забудову, в дії його немає. І в цьому насамперед треба винити державу і її очільників. Бо вони забули, що держава – це не лише апарат управління, а й звичайні люди, які живуть всередині неї. І тому держава має насамперед захищати їх, а не дбати про власне збагачення. Адже саме з цією метою за допомогою різноманітних спекуляцій та авантюр продається земля. Врожаї на цій землі не принесуть такого суттєвого прибутку, як наприклад котеджеве містечко. Тому і намагаються обійти закон.
Виходячи з того, що від мораторію страждає доволі багато людей: ті, які хотіли б продати, але не можуть, і ті, які хотіли б купити, але їм теж не дозволено, потрібен нам мораторій, чи можливо легше і простіше жилося б без нього?
Коли почалося розпаювання земель, держава вирішила надати кожному селянину землю у приватну власність. І це був правильний крок, тому що українці, особливо мешканці західної частини нашої країни, є по своїй суті власниками. І коли їм дали шмат землі, вони почали відчувати себе повноцінними власниками. Однак вже тоді почалися різні земельні спекуляції. Тому і наклали мораторій, щоб захистити селянина-власника від афер. А по-друге – ми живемо з цієї землі. Адже на ній вирощуються продукти, якими харчується вся Україна. Не можуть всі землі використовуватися під забудову, хоч можливо це і вигідніше. Бо на цих землях має бути зерно, а зерно – це хліб. Отже мораторій – це захист селянина, захист його праці і захист сільськогосподарської землі. Тому безперечно він є справді потрібним.
Чи справді мораторій на продаж землі захищає селянина-власника?
Людина тепер не довіряє владі, тому що знає: влада може зробити все, що завгодно – вона може дати землю, може забрати і закон тут не допоможе. Тим більше обійти мораторій можна і більшість грошовитих осіб так і робить. Способів є багато і про них всі знають, але чомусь нічого не роблять для того щоб цьому запобігти. Встановили мораторій на землю – зробили добре, але цього не достатньо. Треба постійно вдосконалювати закон, підлаштовувати його під сучасність і стежити за тим, щоб його виконували. Цього не роблять. На жаль, інтересами всіх керують гроші і прибутки.
А як бути, коли селянинові не потрібна ця земля, він не використовує її у сільськогосподарських цілях і вона простоюється та ще й продати її не можна. Так би мовити сам не гам і другому не дам?
Чому ж?! Зараз є багато підприємливих людей, більше того створюються навіть цілі агропромислові компанії. Тому селянин, якщо сам не має можливості доглядати за своєю землею, може спокійнісінько здати її в оренду фермеру, кооперативам і приватним агрофірмам. В такому випадку і земля не буде простоюватися, приноситиме прибуток орендаторам і приноситиме гроші селянину, якому сплачуватимуть за оренду. У виграші будуть двоє. Щоправда і тут виникають проблеми. Не завжди орендовану землю ці компанії і фермери використовують за призначенням. Це теж порушення закону. І це негативне явище у нашому суспільстві треба ліквідовувати.
Щодо грошей, то в нас так і не сформований ринок землі?
Він і не буде ніколи сформований. Ціни на землю не буде. Чому? Тому що завжди постає питання, яка земля краща: та що біля дороги чи та що далеко від дороги. Все залежить від того, з якими цілями ця земля буде використовуватися. Якщо власник хоче вирощувати тут зерно, пшеницю чи інші сільськогосподарські продукти, то звісно для нього кращою буде та земля, яка далеко від дороги, машин і забруднення. Якщо ж на цій землі хочуть будувати котедж чи інший будинок, то земля біля дороги ідеально підійде для цього варіанту. Ціна землі залежить від багатьох чинників. Наприклад, є мій рідний Червоноград. Земля тут дуже дорога і її мало: 2000 га землі на 74 тис населення. Тут здебільшого проживають шахтарі, які мають непогані зарплати. Тому купівельна спроможність мешканців Червонограда велика. Охочих купити землю багато, але для всіх її не вистачає. За таких умов і сформувалася ціна землі. На іншій території Львівщини ситуація може бути зовсім іншою і ціна на землю теж може бути іншою – меншою або більшою.
Але я знаю, що тепер, коли Володимир Литвин очолив Верховну Раду, ці всі проблеми будуть вирішені. Адже він став одним з тих, які підтримали продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 01.01.10. Прийняли ці зміни до закону 23 грудня 2008 року, а це дозволить і на далі вирішувати проблеми пов’язані з земельною лихоманкою. Наталка Когут
Прес-секретар Львівської регіональної організації
Народної Партії
|
