Червоноград – це місто церков. Релігійних установ тут є доволі багато і представляють вони найрізноманітніші конфесії. Одначе всі парафіяни зуміли зжитися і навчилися мирно співіснувати один з одним, більше того вони налагодили добрі відносини з місцевою владою. Відтак верхівка завжди йшла їм назустріч. Як тільки з’являлася нова релігійна громада, яка хотіла спорудити для себе Храм, в якому можна було б втекти від міської суєти і побути наодинці з собою і з Богом, вона зверталася до начальника управління земельних ресурсів у місті Червонограді, який до того ж є головою міської організації Народної Партії, Олега Ішкевича. Він своєю чергою лояльно ставився до будь-яких конфесій і завжди йшов їм назустріч – виділяв землю для того, аби релігійна громада могла розбудовуватися і розвиватися.
      З виділенням землі для будування Храмів до 2002 року не виникало жодних проблем, оскільки діяв закон, де чітко зазначалося, що релігійним громадам надається земля у постійне користування, за яку вони не сплачують податку. Тобто Церковні установи отримували землю на пільгових умовах. Однак тривало це недовго. В Україні змінювалася влада, відповідно і вносилися зміни до Земельного кодексу. Тому з 2002 року релігійні громади мали сплачувати мінімальний податок за постійне користування землею. Згодом ситуація для Церков ще більше погіршилася сума податку для релігійних громад знову збільшилася втричі. Через це і виникла соціальна несправедливість, адже Храми, які будувалися давніше не платили нічого, ті що спромоглися поставити Церкву за сучасності мали платити щомісяця чималу суму. Священики, пасторі та інші очільники різних громад міста Червонограда приходили до Олега Ішкевича і висловлювали свої жалі. Він писав звернення в різноманітні установи і намагався таким чином допомогти тим релігійним громадам, яким справді було важко. Церква ніколи не була і не є прибутковою організацією. Храми люди будують власними силами і за власний кошт, а тому їм важко зібрати гроші, для того, аби сплатити податок. Однак справедливість перемогла. І домігся її ніхто інший, як голова Верховної Ради Володимир Литвин. В перший місяць свого правління він відразу взявся за цю справу. І вже 15 січня 2009 року релігійні громади зітхнули з полегшенням, тепер вони знову можуть брати землю на постійне користування на пільгових умовах і не платити величезні гроші щомісяця. Голова міської організації Народної Партії міста Червоноград Олег Ішкевич розповідає, що до нього майже кожного дня приходять священики та парафіяни висловлюють йому подяку і просять, щоб обов’язково передав низький поклін Володимиру Литвину. А ще, що дуже приємно, обіцяють під час кожної Служби Божої молитися за Олега Ішкевича та Володимира Литвина, які дуже полегшили життя Церквам та іншим релігійним установам Червонограда.
     Наталка Когут
     Прес-секретар Львівської регіональної організації
     Народної Партії