Аби вшанувати пам’ять усіх учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986-у, відкрили пам’ятник на вулиці Морозній біля Львівської чорнобильської поліклініки. Скульпторами пам’ятного знаку стали Зотова і Федорченко. Створюючи таку скульптуру, вони думали про всіх мужніх ліквідаторів, зокрема і про загін курсантів-добровольців ЛДУ БЖД, які на 150-метровій висоті над кратером четвертого реактора виконували одну з найскладніших операцій.

     Відкриття пам’ятника жертвам Чорнобиля розпочалося об 11 годині Службою Божою. Потім відбулася церемонія освячення скульптури. Вшанувати пам’ять загиблих ліквідаторів прийшли представники місцевої влади, а також представники Львівської обласної та міської організації Народної Партії. Не забули про своїх загиблих соратників і ректорат, курсанти та студенти університету безпеки життєдіяльності. Не залишилися байдужими і серця пересічних львів’ян. Загалом на відкриття пам’ятника прийшло близько 300 мешканців Львівщини.

     Відвідали таку урочисту і водночас сумну подію учасники трагедії. З квітами в руках вони з сумними спогадами прийшли на відкриття. Одна з евакуйованих з міста Прип’ять, яке є зоною відчуження, Ольга Свиньчук, також прийшла на відкриття пам’ятника і досі з пекучим болем згадує ці страшні події у своєму житті. Крім того, хвилює її і теперішнє важке становище чорнобильців. Пані Ольга – голова Радехівської районної організації „Союз-Чонобиль-Україна”. З Чорнобильської зони відчуження її відселили ще у 1986 році до міста Радехова. Там вона почала активно відстоювати права учасників чорнобильської трагедії. Щоправда одної ініціативи тут замало, звісно, треба мати ще якесь підтвердження у законах. А от з цим виникають проблеми. Закон України „Про статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є формальним і на ділі не дуже виконується. Особливо болить жертвам Чорнобиля невиконання 48 і 54 законів України. Тобто невиплата коштів на оздоровлення та пенсійного забезпечення. Також в Україні діє Закон і про те, що діти до 18 років вважаються жертвами Чорнобиля, але, коли вони стають повнолітніми, статус дітей Чорнобиля вони втрачають. На думку Ольги Свиньчук, з цим треба щось робити, такі закони треба змінювати, але 71 стаття Закону України це забороняє. Тому жертви трагедії змушені непосильно працювати, а не берегти своє і без того підірване здоров’я.

     З болем у серці згадують про ті події і члени нашої партії. Іван Ціхонь керівник секретаріату Львівської міської організації Народної Партії учасником чорнобильської трагедії не був, однак все ж допомагав постраждалим від радіаційного вибуху. В ті важкі часи бригада з Львівської області займалася будівництвом котеджів у Макарівському районі Київської області. Іван Ціхонь очолював бригаду будівельників, які працювали для доброго діла. Вони зводили помешкання для переселенців із зони відчуження. Тому він з особливим трепетом переймається бідами постраждалих від Чорнобиля. „Відкриття цього пам’ятного знаку приємна подія для кожного переселенця. А у Львівській області їх чимало. Тим паче у нашому місті досі не було пам’ятників, присвячених жертвах Чорнобиля. А ця подія об’єднує всіх учасників трагедії, а в інших пробуджує співчуття до постраждалих”, – вважає Іван Ціхонь.

Наталка Когут,

прес-секретар Львівської регіональної організації 
Народної Партії