Голова Народної Партії, народний депутат
України Володимир Литвин вважає що в країні і далі активно продукуються
та просуваються конфліктні сценарії політичного процесу в Україні.
По-перше, це є звичним
для політиків і активістів, які консолідуються і активізуються виключно
на протистоянні. За великим рахунком, для нас це буденне середовище,
адже класовий принцип «хто не з нами, той проти нас» та відповідно
непримиренність домінували в країні з моменту жовтневого перевороту
(який через п’ять років назвали революцією). По-друге, робиться все
для того, щоб не допустити, зірвати будь-які спроби налагодити діалог. З
кожним днем поле можливостей для цього звужується. Ще трохи і підійдемо
до моменту, коли ззовні нас почнуть реально примушувати до діалогу,
круглого столу і т.п. Те, що сьогодні коїться, включаючи різного роду
походи й пробіги та відсутність реакції на них, небажання рахуватися з
причинами невдоволення людей – не що інше, як заохочування на
поглиблення антагонізму. Пройдіться Хрещатиком, урядовими кварталами і
для вас все стане зрозумілим. Сірість і агресія, пересування якихось
зграй молодиків, чергові спроби реанімації маніфестацій – сумні київські
реалії, які накривають країну, опускають над нею завісу пітьми. Немає
чого героїзувати, а варто хоча б перечитати «Белую гвардию» Булгакова,
щоб зрозуміти необхідність утриматися над прірвою. Покладаються на
час: одним - вірити, що ситуація зійде нанівець і все розсмокчеться само
по собі, іншим – розраховувати на довготривалість акцій – невірні і
згубні дії. Схоже, ми так і не засвоїли уроки української історії. А їх
варто було б згадати бодай з нагоди річниці Дня Соборності.
Прес-служба Народної Партії
|