ЛЬВІВСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ НАРОДНОЇ ПАРТІЇ
Субота, 23.09.2017, 00:35
Меню сайту

Форма входу

Календар новин
«  Листопад 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Пошук

Корисні посилання

Статистика

Всього онлайн: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2013 » Листопад » 29 » „Вільнюський саміт – лише черговий етап нашого руху, нашого розвитку”
„Вільнюський саміт – лише черговий етап нашого руху, нашого розвитку”
12:42

Недільний Майдан був наймасовішим з 2004-го року. Люди йшли висловлювати свою громадянську позицію щодо майбутнього держави. Саме це – майбутнє – стало об’єднавчим фактором, здатним вивести на вулиці десятки, а то й сотні тисяч людей. Саме це піднесення хотіли швидко використати представники різних партій у своїх вузькополітичних цілях. Коли колона маніфестантів, яка в певний час здавалася нескінченною, заповнювала Європейську площу столиці, в деяких лідерів опозиції від неочікуваного приємного потрясіння просто „рвонуло дах”. Так, зокрема, баптистський пастор і за сумісництвом один з лідерів „Батьківщини” Олександр Турчинов почав натужно закликати своїх „братів у Христі” до блокади держустанов та інших дій, які могли б призвести до масового побоїща. На щастя, народ укотре виявився мудрішим від своїх поводирів і в цілому не піддався на сумнівні заклики новоявленого «попа Гапона». Та декілька сутичок між протестувальниками та силовиками, на жаль, відбулися. Що це, ознаки бунту, передреволюційного стану чи просто вияв громадянської непокори – запитую у філософа та громадського діяча Сергія Дацюка.

-         Гадаю, це був не бунт, а саме громадянська непокора, бо не партії організували цей Майдан, вони просто долучилися до нього. І в цьому є принципова різниця між 2004-м роком, коли протестна акція була організована саме партією, представники якої стояли на трибуні й закликали до перегляду результатів виборів. Цього ж разу, незалежно від закликів як провладних, так і опозиційних сил, люди зібралися не під партійні гасла, а під ідею європейської орієнтації.

-         Чи може стати євроінтеграція якщо не національною, то хоча б такою собі об’єднавчою ідеєю?

-         На це питання важко дати однозначну відповідь. Хоча європейська ідея багатьом до душі, не слід забувати, що її схвально сприймають далеко не всі громадяни України. У цьому сенсі я був би дуже обережний у тому, щоб назвати європейську ідею об’єднавчою, бо вона так само може бути й розкольницькою. Потрібно дуже багато мудрості для того, щоб спокійно, поступово, але впевнено рухатися по цьому шляху. Я взагалі б не говорив, що якась геополітична ідея може об’єднати всю країну. Швидше – ні. Тому з цим треба бути дуже обережним.

-         З чого може початися процес справжнього національного порозуміння та єднання?

Повний текст інтерв”ю читайте в наступному номері тижневика „Народна”.


Переглядів: 110 | Додав: narodnalviv
Copyright ЛОО Народної Партії © 2017